В Україні за брехню в декларації позбавили волі лише одного фігуранта справи, повідомили у фракції “Слуга народу”. Депутати вважають, що такий показник викликаний тим, що в більшості випадків судді вважають таке покарання несумісним з правопорушенням.
Норма законодавства щодо позбавлення волі за недостовірне декларування посадових осіб виявилася неефективною.
Робоча група з врегулювання конституційної кризи дійшла згоди, що громадські роботи – “це буде більш ефективний спосіб впливу на ту категорію, до якої планується застосовувати статтю”.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також – за навмисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Національне агентство з питань запобігання корупції у зв’язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Глава агентства Олександр Новиков назвав рішення КСУ “нищівною поразкою антикорупційної реформи”.
Глава КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально “розігнало ситуацію”, а суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня, після засідання РНБО, на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроект, яким пропонується визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства.
Тупицький заявив, що цей проект закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.
Сьогодні глава Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко коментує факт інформаційних воєн між антикорупційними структурами й аналізує втрати держбюджету від провалу антикорупційної реформи.
“Важко говорити про прямі втрати держбюджету від рішення КСУ, – каже Ігор Чаленко. – Почну з іншого – з постійних інформаційних воєн між НАБУ (Національним антикорупційним бюро) і іншими структурами, покликаними боротися з корупцією.
Ми бачимо, що між ними відбуваються постійні інформаційні війни. Як на початку цього року, коли НАБУ звинуватили в тому, що воно нібито принесло в держскарбницю всього 14 тисяч гривень.
А потім НАБУ трохи інформаційно приходить до тями. І вже через інші канали комунікації звітує про 58 мільйонів або про 68 мільйонів гривень, не пам’ятаю точно “.
Однак, скільки б не принесли антикорупційні органи в бюджет, на думку експерта, якщо говорити про загальне фінансування антикорупційної вертикалі, то це не йде ні в яке порівняння з 3,7 мільярда гривень, які витратила держава в цьому році на НАБУ, НАЗК (Нацагентство з запобігання корупції), САП (Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру), Вищий антикорупційний суд тощо.
“Але крах антикорупційної реформи через рішення КСУ – це дійсно питання нашого престижу у світі, – продовжує глава Центру аналізу та стратегій. – І як ми бачимо, звичайно, можуть бути питання, вони й є у наших закордонних партнерів.
Наші закордонні партнери, я так зрозумів, так до кінця і не оговталися щодо рішення про визнання неконституційною статті Кримінального кодексу про покарання за недостовірне декларування.
Але все ж треба з цієї ситуації виходити, вирішувати конституційну кризу. Але поки у нас, як ми спостерігаємо, питання антикорупційної вертикалі продовжують обертатися навколо конкретних персоналій і тільки загострюються інформаційні війни між структурами.
Наприклад, зараз ми бачимо ситуацію, яка розгортається навколо пана Ситника – директора НАБУ. На моє глибоке переконання, ця інформвійна не додасть багатства нашій країні.
В принципі, що стосується саме втрат держбюджету, то я б говорив про потенційні втрати від скандального рішення Конституційного суду.
Адже зупинені в результаті цього рішення кримінальні справи могли б наступного року принести нехай не сотні мільйонів, але десятки мільйонів гривень до державної казни “.
Нагадаємо, НАБУ просить замінити прокурора, який раніше закрив справу «Роттердам +». Стало відомо, що прохання слідчих розглядають в Офісі генпрокурора вже місяць. Про це повідомляють журналісти «Першого Ділового» телеканалу.
Також раніше ми повідомили про те, що Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності найближчими днями повинен розглянути президентський законопроект про відновлення відповідальності за недостовірне декларування і запропоновану робочою групою редакцію, щоб напрацювати компромісний варіант документу.
Стрічка новин 
