Явищем, що шкодить розвитку економіки, експерти називають останні зміни в агрооподаткуванні, які призвели до виключення виробників птиці з платників єдиного сільськогосподарського податку.
З 1 січня поточного року птахівництво позбавлене спрощеної системи оподаткування. Це означає, що всі підприємства, які займаються птахівництвом, повинні будуть перейти на загальну систему оподаткування або виділити птахівництво в окремі підрозділи та сплачувати податок на прибуток.
Птахівництво минулого року перевели на загальну систему оподаткування у 18% із прибутку податковим законом №5600. Це сталося, незважаючи на спроби залишити його на «спрощенці». Верховна Рада проголосувала за редакцію закону, йдеться про виправлення №117, яка передбачає зміни у категорії бізнесу, які не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Ставка податку для платників єдиного податку IV групи з одного гектара сільськогосподарських угідь з 0,95% збільшується до 50%.
Про це йшлося в ефірі «Першого Ділового», де гостем студії була Андріана Мартинів – керуючий партнер податкової практики, експерт із земельних питань та агробізнесу.
«Птахівники до податкових змін застосовували єдиний податок «ІV група». І цей податок, він такий, що підтверджується кожного року. Тобто це означає, що минулий рік птахівники добули на четвертій групі, а от що точно – це до 20 лютого доведеться підтверджувати статус платника єдиного податку «ІV група» і тут, скоріше за все, будуть проблеми. Чому? Тому що ми бачимо, що правила гри змінилися під час самої гри, що не зовсім добре. Тому що, коли в нас відбуваються такі глобальні зміни протягом бюджетного року, то вони б мали застосовуватися не одразу, як у нашому випадку, а з наступного звітного року. Це перший момент, який дозволить для тих, кому це буде цікаво, у судовому порядку відстоювати свій статус платника єдиного податку «ІV групи». Зміни ухвалені і, як-то кажуть, махати кулаками після бою вже складно. А в даному випадку це можливо, адже є певні нюанси. Тобто ми розуміємо, що у нас вирощують птицю не лише агропромислові гіганти, є багато агропідприємств, які поруч із тим, що вирощують с/г культури, вони також мають і птицю. І для них це проблема, тому що не зовсім зрозуміло, який підхід буде застосовувати податкова. Тому що в них є КВЕДи відповідні, вони здійснювали відповідну діяльність і ситуація легша, якщо, наприклад, в них вистачає питомої ваги 75% доходу і більше від продажу с/г продукції, і менше птиці. Тоді можна боротися. І, в принципі, є високі шанси навіть на рівні оскарження в адміністративному порядку», – зазначила фахівець.
Також вона прокоментувала, чи піде влада на поступки шляхом діалогу.
«Це складно прогнозувати. Діалог може відбуватися, тому що агробізнес достатньо сильно представлений через Асоціації, громадські організації. Тому така розмова може мати місце. Але чи вона дасть якийсь результат – це покаже лише час, тому що це потрібно знову вносити зміни до податкового кодексу. А, як ми розуміємо, це не так просто», – наголосила експерт.
Нагадаємо, що, на відміну від кадастрових, муніципальні бюджети отримали понад 18 млрд гривень. Найбільше фінансування йшло з боку державних банків України, як свідчать дані Міністерства фінансів.
Також, Міністерство фінансів України розпочало підготовку Бюджетної декларації на 2023 — 2025 роки. Це дозволить державі точніше сформувати свою бюджетну політику на вищезазначені роки та перспективніше розподілити фінансування.
Стрічка новин 
