За січень-травень виручка металургійних підприємств України від експорту чорних металів порівно з аналогічним періодом минулого року збільшилася на 50 відсотків. Тільки у цьому сегменті й тільки від продажу за кордон металурги заробили 5 мільярдів доларів.
Про це повідомляє «Перший Діловий».
Однак металургія продовжує сприймати в штики ініціативу влади переглянути ставку рентної плати на видобуток залізної руди.
В Мінфіні пояснюють, що розмір ставки оподаткування за користування державними надрами буде залежати «від ціни на ресурси на світових ринках і обчислюватись за формулою, що прив’язана саме до ринкової вартості, а не до собівартості видобутих копалин, як це є зараз».
В міністерстві наводять приклад залізної руди (62% Fe CFR), яка сьогодні вже коштує понад 200 дол. США за тонну. Наразі Україна отримує за «бідну руду» 19,20 грн/т, а за «багату руду» – 204 грн/т.
У разі ухвалення змін рентна плата за видобування залізної руди становитиме 507,80 грн/т.
Металурги своєю чергою наголошують, що збільшення ренти не дасть змогу модернізувати підприємства.
У міністерстві апелюють: на ділі відповідний законопроект передбачає не підвищення, а саме перегляд ренти, оскільки ставку планується прив’язати до світових цін на метали.
Світові ціни на залізну руду злетіли відразу після заняття локдаунів – промисловість почала набирати обертів.
Сталеварні країни-лідери, розуміючи, у наскільки вигідних умовах опинилися металурги, аби не допустити маніпуляцій почали приструнювати монополістів. Так влада Китаю пригрозила металургійним компаніям покаранням за будь-які зловживання, а ціни – на контролі уряду, аби й без того високу вартість виробники спекулятивно не завищували. Російський кабмін тимчасово вирішив запровадити 15% експортні мита на металургійну продукцію. Такі фіскальні маневри свого часу практикували й Південно-Африканська республіка, і Індія, і Австралія.
Подібний крок дозволяє не лише наповнити держскарбницю, а й збалансувати цінову політику всередині країни. Тоді як українські металургійні гіганти називають утиском законопроект про перегляд ренти на видобуток залізної руди. Хоча нинішня ставка – 11-12%, а документом передбачається – в залежності від ринкової ціни варіювати податок. Тобто металургам пропонуються умови кращі за нинішні. Адже за несприятливої ситуації вони не будуть обтяжені відшкодуваннями до бюджету.
Дійшло до того, що на пресконференції Президента на цьому питанні спробували маніпулювати, проте глава держави швидко зорієнтувався.
«Як Ви оцінюєте роботу влади по виведенню «з тіні» української економіки та як Ви ставитеся до ініціативи влади про збільшення податків?» – таке питання поставили Зеленському.
«Я вважаю, що Ви маніпулюєте фактами, і я знаю, з якого Ви телеканалу. Поясню: збільшення податків не стосується простих українців, воно стосується промислових гігантів. І я вважаю, що однією з найважливіших податкових реформ є збільшення податку на залізну руду. Залізна руда належить українському народові, надра належать українцям. І мені здається, що треба збільшувати податок, бо ми розуміємо чітко хто з підприємців скільки заробляє. Коли в нас складні часи, йде війна, немає чим платити пенсії – ми не можемо дати заробляти на державних надрах по 200-300%», – відповів Зеленський.
За насправді високими цінами, цінові маніпуляції – це лише фундамент того хмарочосу, який вибудовують власники металургійних комбінатів. З власних джерел ми дізналися, що останнім часом українські споживачі металопродукції отримують замовлення з перебоями. Навіть попри контракти та внесені передплати. При цьому виробники багато років тому взяли за правило: працювати через посередників.
«Бувають перебої, пов’язані з виробництвом металу компанією «Арселор-міттал». Приміром, нещодавно мали проблеми з так званою «термічкою» – спеціальною арматурою, котру використовують в ЗБВ. На цей час вона лежить у них на заводі, не пройшла контроль. Завод став вже не той, раніше такі вироби виготовляли під замовника, а зараз – це приватні фірма, ніхто ні під кого не підлаштовується», – пояснює Ігор, співрозмовник зі сфери металургії.
Інший співбесідник вказує на те, що виготовлена на заводі «АрселорМіттал Кривий ріг» арматура просто не справляється з навантаженням, при цьому завод не дає жодних пояснень.
«Перший діловий» зі свого боку також адресуватиме запит на «АрселорМіттал Кривий ріг».
Адже, аналізуючи ситуацію, маємо щонайменше три питання: по-перше, як пояснити, що при нарощуванні виробництва завод не може впоратися із замовленнями. І чи не означає це, що користуючись нагодою – підприємство намагається отримати максимальну вигоду від експорту, ігноруючи потребу вітчизняних замовників.
По-друге, скільки українських компаній в заручниках ситуації? А значить і кінцевих споживачів? Ну і
Щоб бути до кінця об’єктивними та неупередженими, ми готові запросити керівників «Арселору» до розгорнутого діалогу на нашому телеканалі – як в якості гостей прямого ефіру, так і для онлайн-коментарів.
Хоча днями генеральний директор компанії Мауро Лонгобардо недвозначно дав зрозуміти, що навіть обіцянки, які давалися Президенту – не гарантія того, що вони виконуватимуться. І знову контекст незмінний: підняття ренти – це фінансове навантаження, тож те, в чому запевняли представники «Арселору» главу держави Володимира Зеленського, а саме – проведення екологічної модернізації з кошторисом у мільярд доларів – мабуть доведеться відкласти. І при цьому меткомбінат, звітуючи про надприбутки, вибудовує плани на майбутнє – вочевидь, власне майбутнє, але не держави чи кінцевих споживачів.
Щодо держави та українців – тема взагалі окрема. У відкритому доступі з’явилася інформація з посиланням на внутрішню переписку компанії «Метінвест», де йшлося про те, що рівень небезпечних викидів в рази перевищує норму і навіть якщо зробити певні кроки, він все одно не відповідатиме стандартам. Йдеться про українські стандарти, які значно відстають від європейських.
Якщо екоінспекція і знаходить ретельно приховані порушення, санкції не можна назвати навіть мінімальними, вони мізерніші за мізерне – з останніх: «Запоріжсталь» за викиди в повітря оштрафували на 272 гривні. Днями заступник міністра захисту довкілля Руслан Стрелець повідомив, що тільки третина потужних промислових підприємств модернізували виробництво відповідно до сучасних європейських вимог. При тому, що в найбільш промислових регіонах проживає дві третини громадян, які через недбалість власників комбінатів наражаються на небезпеку для організму. Забруднене довкілля це і прямі збитки для економіки: до 6% ВВП на рік, які у грошовому еквіваленті становлять чверть трильйона гривень. Тож у планах влади – скорочення викидів в атмосферу. Починатимуть з датчиків, якими облаштують всі заводські труби, а ще доведеться корегувати законодавство, аби норми дотримання екодисципліни зробити жорсткішими, а відповідальність – суворішою.
Проте, чи торкнеться це «Метінвесту» – невідомо. Підприємство, яке розповідає що держава не дає йому модернізуватися, знову може заявити про тиск з боку держави – тепер і в екологічному плані.
Нагадаємо, що за підсумками перших чотирьох місяців поточного року Україна дещо збільшила свої обсяги по заготівлі металобрухту.
Українські експерти кажуть, що такі позитивні результати можна пояснити стабільними високими закупівельними цінами металургійних підприємств.
Стрічка новин 
