Європейська комісія внесла додаткові технічні зміни до формату видачі сертифікатів, погоджених компетентними органами України та Європейського Союзу.
Про це повідомляє прес-служба Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.
Зазначається, що правки внесені у зв’язку з набуттям чинності нової версії системи видачі ветеринарних сертифікатів державами – членами Європейського Союзу TRACES NT замість раніше діяла TRACES Classic.
Правки внесені до формату видачі: ветеринарного сертифіката для експорту термічно обробленого молока та молочних продуктів із держав-членів Європейського Союзу до України; міжнародного сертифіката для експорту з Європейського Союзу в Україну желатину та/або колагену, призначеного для споживання людиною; міжнародного сертифіката для ввезення в Україну яєчних продуктів із Європейського Союзу; міжнародного сертифіката для ввезення м’яса птиці в Україну з Європейського Союзу.
У Держпродспоживслужбі зазначають, що у разі видачі вищезгаданих сертифікатів у паперовому вигляді (без використання системи TRACES) форми мають бути ідентичними тим, які опубліковані на офіційному веб-порталі відомства, за винятком офіційної мови держави – члена ЄС.
Деталі теми розповіла керівник аналітичного центру Аграрного союзу Лариса Старікова в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«Я можу прокоментувати ситуацію щодо нашого аграрного сектору. У нас є у статистичних даних чотири позиції аграрного експорту: живі тварини, продукція рослинного походження, олії тваринного та рослинного походження та готова харчова продукція. Наразі за всіма цими позиціями спостерігається зростання у порівнянні з даними минулого року. Це десь від 111 до 127%. Найбільше зростала в показниках продукція рослинного походження (127%), а найменше – продукція тваринного походження. Саме в останній категорії у нас спостерігається невеликий спад за деякими показниками. Наприклад, з молока», – сказала експерт.
Також вона прокоментувала зміни у системі сертифікації.
«Давайте спочатку загалом поговоримо про систему сертифікації. Сертифікат – це підтвердження або оцінка відповідності. Це перевірка, наскільки той чи інший показник відповідає тим умовам, що висуваються. Такі вимоги бувають формальними (обов’язковими) та неформальними (необов’язковими). Перші – це ті, кого вимагає наш закон. А необов’язкові – ті, що вимагають стандарти та відповідні практики щодо умов сертифікації. Той сертифікат, про який йдеться у відносинах з Європейським Союзом – це сертифікат, який підтверджує те, що ця продукція є українською, і що вона відповідає українському законодавству у сфері харчової безпеки. А в нас цей закон є максимально адаптованим до європейських норм. Європейський сертифікат підтверджує ті самі поняття, але тільки вже зі свого боку. У нас із наявністю сертифікатів справа складна. Адже багато хто думає, що це просто якась картинка, яку можна намалювати на комп’ютері за гроші. Але це дуже велика помилка та нерозуміння суспільства, з яким треба боротися. Адже тільки так ми зможемо стійко та впевнено почуватися на зовнішніх ринках», — сказала експерт.
Нагадаємо, що протягом 2021 року Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів провела десятки тисяч перевірок та моніторингів суб’єктів господарювання, які виробляють та випускають для продажу харчові продукти.
В результаті за підсумками року Держпродспоживслужба після понад 20 тисяч інспекцій виявила низку порушень. Вилучено 19 тонн незаконно маркованих харчових продуктів. Вся продукція не відповідає законодавству, бо на стіл українців не потрапила.
Стрічка новин 
