Держава буде полювати на активи ексвласників збанкрутілих банків закордоном. Кому варто боятися?

Поділитися:

Як відомо, за період 2014-2017 рр. було визнано неплатоспроможними майже сто банків та фінансових організацій. Натомість тисячі, а може й десятки тисяч пересічних і не дуже українців втратили свої заощадження. Дехто втратив останнє, комусь повезло трохи більше, але факт залишається фактом – втратили всі.

За декілька останніх років ситуація на банківському ринку України покращилася, а сам він майже очистився. Українці поступово знову навчилися довіряти свої гроші вітчизняним банкам, а не тримати їх при собі. Але не варто думати, що той страшний банкопад скінчився – ні, він триває й зараз. І головна причина цього в тому, что досі не покарані ексвласники фінансових установ, які збанкрутіли тоді.

Зараз обрано стратегію та шлях, яким рухатимуться НБУ, ФГВФО та уряд, і цей шлях потрібно пройти якнайшвидше.

Кредити на виплати грошей вкладникам: 111 млрд грн до 2031 року

На початку 2014 року, коли стартував період, який пізніше назвуть «банкопад», ФГВФО після двох перших збанкрутілих банків зрозумів, що гроші скінчилися, а на виплати вкладникам по 200 тис. гривень немає ресурсів. Тож вже третій та четвертий банкрути – банки «Даніель» та «Реал банк» — стали приводом звернутися до держави по позику. І НБУ надав Фонду 4 мільярди.

Але далі банки стали банкрутіти один за одним. «Брокбізнесбанк», а з ним ще 93 фінустанови, спричинили паніку та нове звернення за грошима. ФГВФО попросив майже 80 мільярдів. Позика була надана, але, попри стан речей та кризу, не безкоштовно та навіть не на умовах пільг. Отже, Фонд отримував кредити на загальних ринкових умовах, під діючі проценти. Зокрема, НБУ надав кредит під 12,5-14% річних, натомість уряд України – під 9,99-12,5% річних.

Станом на січень 2019 року Фонд зміг розрахуватися з НБУ, а всі кредитні зобов’язання стосовно уряду виконує з випередженням графіку. Натомість супутні зобов’язання Фонду все ще перевищують його активи, і то суттєво.

Загалом до 2031 року Фонд гарантування вкладів населення має виплатити майже 111 мільярдів гривень за урядовими позиками, причому відомо, що майже 64 млрд грн є відсотками за кредитами. Така ситуація ставить під загрозу виконання Фондом своїх обов’язків, і не дивно, що саме вона стала тригером для фахівців з МВФ.

План реструктуризації боргів ФГВФО став однією з вимог міжнародного партнера України у межах існуючої співпраці. І цей план розробили: у вересні минулого 2020 року Мінфін, НБУ та ФГВФО домовилися про те, що відсотки за кредитами зійдуть нанівець, а тіло кредиту Фонд виплачуватиме лише з надлишкових коштів, які поступово накопичуються. Отже, станом на вересень 2020 року було прораховано, что Фонду для нормального функціонування достатньо буде активів, що становлять більше 2,5% від гарантованої суми всіх банківських вкладів. А все, що накопичиться вище цієї цифри, будуть віддавати до бюджету у рамках погашення кредиту.

Натомість виявилося, що списання боргів не таке вже й безумовне, адже Фонд повинен у відповідь на таке послаблення організувати війну проти колишніх власників банків-банкрутів з метою стягнення з них грошей, які вони залишилися винні вкладникам та державі.

Зараз відомо, що ФГВФО вже веде судові справи проти таких горе-банкірів, але боротьба, на жаль, не завжди призводить до очікуваних та бажаних результатів. Зазвичай такі процеси затягуються у часі, адже позиція держави неконсолідована. Це підтверджує той факт, що одночасно судитися з ексбанкіром можуть одразу кілька правоохоронних органів України, і це лише розпилює увагу, а не веде до мети.

Великий відкат у всіх цих справах – результат скандального рішення Окружного адмінсуда столиці про визнання незаконною націоналізації «ПриватБанку».

Перший етап: обрано вісім суб’єктів, з якими судитиметься ФГВФО

Йдеться про вісім банків-банкрутів та їхніх минулих власників. Задля проведення всіх юридичних процесів Фонд вже оголосив та провів тендери на закупівлю юрпослуг. Виконання тендерів допоки не стовідсоткове, але процес йде, договори підписуються, інформація збирається тощо.

Також відомо, що до роботи долучається й визнане у світі агентство Kroll, яке, до речі, мало пряме відношення до розкриття схеми виведення коштів з «ПриватБанку».

Костянтин Жеваго та «Фінанси та кредит»

Банк «Фінанси та кредит» було визнано неплатоспроможним у вересні 2015-го, але проблеми із виплатами грошей вкладникам почалися набагато раніше. Також під час виведення банку з ринку робилися заяви стосовно того, що більшість кредитів цим банком надавалася компаніям із близького кола самого Костянтина Жеваго. Через це із бізнесменом навіть судиться нацрегулятор, намагаючись стягнути кредити, що були надані у рамках рефінансування банку.

Станом на зараз відомо, що за період з 2007 по 2014 роки офшорна компанія відкрила декілька кредитних ліній компаніям, які були пов’язані із Жеваго, а його банк «Фінанси та кредит» вніс 113 мільйонів доларів у якості запоруки за них. Вже у 2015 ці гроші було стягнуто з банку. Цілком зрозуміло, що заставу списали одразу після того, як банк визнали неплатоспроможним.

Активи Костянтина Жеваго будуть розшукувати за кордонами нашої держави. Також відомо, що Жеваго – один із тих власників банків-банкрутів, у справі якого дійшло навіть до обвинувачення. Починаючи з грудня 2019 року Жеваго оголосили у міжнародний розшук, а у 2017 році було заарештовано низку його активів, зокрема, це майно заводу «АвтоКрАЗ», Стаханівського вагонобудівного заводу та «Росави».

Але головний актив Жеваго – це Полтавський ГЗК, і справа стосовно нього саме зараз розглядається у судах в Україні. Держава виграє, але не досить впевнено. Зокрема, у жовтні 2020 року було відхилено скаргу компанії Ferrexpo AG Switzerland Костянтина Жеваго стосовно замороження 50,3% акцій ГЗК. Це зробив Апеляційний суд Києва. І зараз держава намагатиметься йти далі та відсудити в олігарха Жеваго не сам український актив, а компанію, яка зареєстрована за кордоном та є власницею того Полтавського ГЗК.

Микола Лагун та його «Дельта банк»

Як відомо, держава відмовила у порятунку «Дельта банку», тож він став найбільшим з тих, які збанкрутували. Вже у березні 2015 його визнали неплатоспроможним, а для сотень тисяч вкладників це було несподіванкою, якщо не сказати гірше – шоком.

Експерти кажуть, що перед банкрутством «Дельта банк» конкурував із «ПриватБанком», адже належав до так званих системних банків. Тож Микола Лагун розраховував на націоналізацію, але аж ніяк не на ліквідацію банку. Натомість відомо, що у цьому банку також використовувалися схеми, а на додаток вони були набагато винахідливішими, аніж у інших банках-банкротах.

Одна з них носить назву «принтер», і ось чому: у «Дельта банку» друкували фальшиві SWIFT-повідомлення, після чого обліковували гроші, яких не існувало в природі. Отже, фіктивні гроші на балансі – така була схема. А тим часом вкладники цього банку втратили мільярди гривень.

Пізніше слідство викрило ф такі «цікаві» деталі, як збільшення кредитних лімітів без заяви, підробка підписів клієнтів, зняття коштів з рахунків одночасно у декількох відділеннях банків тощо. Після введення тимчасової адміністрації з’ясувалося, що реальна вартість активів банку – 29,2 мільярди, натомість заявлена – втричі більша, 87,5 мільярдів гривень. Це показало реальний масштаб: з банку вивели дві третини коштів, майже 60 мільярдів гривень.

На всі активи Миколи Лагуна накладено арешт, йому було заборонено виїжджати з України, натомість справа про компенсацію збитків за доведення до банкрутства лишень жевріє. А насправді, вона затягується. Ускладнюється все тим, що активи Миколи Лагуна закордоном спочатку потрібно розшукати, а вже потім віддавати справу у руки юристів, аби вони розпочинали справу про стягування коштів.

Андрій Оністрат та «Національний кредит»

Банк «Національний кредит» було визнано банкрутом у червні  2015-го. Є дані, згідно з якими з фінустанови незадовго до цього було виведено 600 мільйонів гривень. На момент входу тимчасової адміністрації активи банку складали 1,9 млрд гривень, тоді як на 1 січня того ж 2015 року вони були значно більшими – 2,5 мільярди гривень. А після проведення оцінки активів сума критично зменшилася, адже виявилося, що справжні активи складають бодай не 10% від зазначеної у паперах. Отже, на червень 2015 року це було лише 178 мільйонів гривень, а не 1,2 мільярди.

Слідство встановило й схему виведення коштів. Зокрема, у ній було задіяно кореспонденський рахунок у одному з банків Ліхтенштейна – Bank Frick & Co AG.

Андрій Оністрат був найбільшим акціонером банку «Національний кредит», його пакет акцій становив 30,4% всіх активів. Вже у 2018 році йому повідомили про підозру у розтраті майже 600 мільйонів гривень, натомість сам ексвласник банку це заперечує. А на додаток каже про те, що ніяких активів закордоном не має, тому й не може розуміти, які приводі у ФГВФО є для судової тяганини з ним.

Цікаво також й те, що слідство триває, а сам Оністрат бере участь у державних проектах. Зокрема йдеться про освітній серіал, який випустили у Міністерстві цифрової трансформації – «Все про блокчейн, біткоїн та криптовалюти», у якому Андрій Оністрат виступає у ролі викладача.

Леонід Клімов та «Імексбанк»

Леонід Клімов – відомий український бізнесмен, власник футбольного клубу «Чорноморець», у минулому власник однойменного стадіону в Одесі. Саме цей його актив фігурує у більшості схем з виведення коштів з «Імексбанку». Зокрема, відомо, що стадіон не один раз виступав забезпеченням за кредитами, які брали різні компанії. Пізніше стане зрозуміло, що із наближанням банкрутства кредитів під стадіон роздавали більше й більше.

Відомо, що наприкінці 2014 року стадіон «Чорноморець» був заставою під загальну суму кредитів, що сягнула 8 мільярдів гривень, натомість його вартість, яку оголосили у травні 2015, складала не більше ніж 1,5 мільярди гривень. Продали ж цей об’єкт лише з 20-ї спроби, а остаточна сума продажу склала 194 мільйони гривень. Різниця, як то кажуть, вражає.

Минулого року Нацбанк України досяг певних успіхів у справі проти Клімова. Зокрема, йшлося про стягнення с ексбанкіра 309 млн грн на користь нацрегулятора за кредитом рефінансування, який отримав «Імексбанк». Станом на зараз Україна намагатиметься отримати кошти з Леоніда Клімова шляхом стягнення з його закордонних активів.

Сергій Курченко та «Брокбізнесбанк»

Бізнесмен Сергій Курченко, як відомо, був особою, наближеною до президента Віктора Януковича. «Брокбізнесбанк» визнали банкрутом у 2014 році, але коли розпочався процес ліквідації банку, стало зрозуміло: 95% всіх кредитів, які цей банк надав різним особам та компаніям, не обслуговувалися. Майже 80% з них роздали особам, що належали до близького кола самого Курченка. Що дивно: багато договорів про кредитування навіть не буди забезпечені оригіналами документів. У банку діяли різні схеми, за якими гроші виводилися мільйонами.

Сам Курченко у лютому 2014 року виїхав з України. Ймовірно він мешкає у Російській Федерації. Його оголосили у міжнародний розшук.

Олександр Адаріч та «Фідобанк»

«Федобанк» було виведено з ринку у 2016 році. Під час цього у НБУ казали про те, що гроші з банку не виводилися, однак пізніше це не справдилося. У ФГВФО кажуть, що Олександр Адаріч вивів з активів мільярди гривень, тож банк насправді «здешевшав» уп’ятеро. Тобто, різниця з офіційною цифрою активів та тим, що виявили після банкрутства насправді, відрізнялася суттєво.

Євген Балушка та «Український професійний банк»

УПБ було визнано банкрутом у травні 2015 року. Власник банку – Євген Балушка, але розкопати це було доволі важко, адже між ним та банком насправді стояла низка різних компаній. Також є інформація стосовно впливу на банк Анатолія Юркевича, одного з власників групи компаній «Мілкіленд».

Перед початком процедури виведення банку з ринку з нього було виведено майже 2,5 мільярди гривень. Дійшло навіть до продажу офісної техніки, комп’ютерного обладнання та сейфів. І тут на сцені знову з’являється банківська установа у Ліхтенштейні: у червні 2015 через цей банк вивели ще 10 мільйонів доларів, і це попри всі намагання НБУ та ФГВФО запобігти цьому. Отже, «Український професійний банк» після всіх цих дій подешевшав у 78 разів – саме таку різницю зафіксували у порівнянні з тим, якою була балансова вартість.

Борис Кауфман, Григорій Гуртовий та «Платинум банк»

Цей банк визнали неплатоспроможним у 2017 році. І це сталося вже після гучної націоналізації «ПриватБанку». Власниками банку, але неформальними, було визнано двох осіб: бізнесмена Бориса Кауфмана, співвласника «Тедіс Україна», монополіста на ринку цигарок, та Григорія Гуртового, іноземця із громадянством Ізраїлю.

До початку виведення з ринку банк довгий час був збитковим. Цьому є багато пояснень, одне з них пов’язане з ім’ям Катерини Рожкової, яка пізніше стала заступницею голови НБУ.

Є й дані по кредитах, які надавав «Платинум барнк»: майже 100%, а точніше 95,5%, видавалися так званим своїм – особам, які були наближені до власників. Тут також вдавалися до підробки документів, інших схем для виведення коштів.

У 2020 році Фонд гарантування вкладів подавав позов проти менеджерів цього банку на загальну суму у півтора мільярди гривень. У переліку осіб, до яких позивався ФГВФО, була й Катерина Рожкова. Суд навіть не почав розгляд справи.

Висновки

Чи зможе ФГВФО досягти своїх мети? Чи зупиниться на восьми обраних ексвласниках збанкрутілих банків або ж піде далі? Станом на сьогодні важливо, що Україна допоки не мала досвіду такої боротьби, мається на увазі судових справ проти власників банків, що були доведені до банкрутства.

Також важливим моментом є й те, що так звана справа «ПриватБанку» нічим не завершилася, а досі триває. Як відомо, її слухають у Високому суді Англії та Уельсу вже понад чотири роки. Отже, висновок такий: міжнародні справи – це дуже довго.

Натомість такий процес підтримує Валерія Гонтарева, колишня голова НБУ. Цікаво, що саме під час її каденції стався цей банкопад. Також вона наголошує, що у справах тиша та нічого не робиться.

Підписуйтесь на Перший Діловий телеканал в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!

Читайте також
15 Жовтня 2021 року - 22:54
Варто відзначити, що раніше НАУ неодноразово звертала увагу Міненерго на...
газ
15 Жовтня 2021 року - 22:29
Всього ліцензії на видобуток отримали понад 210 компаній
15 Жовтня 2021 року - 22:03
Данилов зробив акцент на тому, що це не перша відмова...
15 Жовтня 2021 року - 20:59
Важливим є те, що всі санкції обов'язково проходять розгляд всіх...