Верховний суд України роз’яснив роботу механізму накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Так, норми цього питання встановлюються Порядком № 509.
Відомо, що штрафи можуть бути накладені також і на підставі акту документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю.
При розгляді справи суд заслуховує осіб, що беруть участь в розгляді справи, досліджує докази і вирішує питання про задоволення клопотання.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа Держпраці на підставі акта, зазначеного в п. 3 Порядку № 509, складає постанову про накладення штрафу.
Отже, доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи повинні були беззаперечно як доказ того, що позивачем порушено законодавство про працю, брати до уваги тільки висновки актів фактичної та документальної перевірки ГУ ДФС, є помилковими, а доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм абз. 5 п. 2 Порядку № 509, є безпідставними.
Нагадаємо, що двічі на рік Європейська бізнес асоціація проводить експертне дослідження роботи митниці. За результатами першого півріччя 2020 року митний індекс склав 3,37 балів із п’яти можливих.
Відомо, що великих змін в індексі не спостерігається, хоча в минулому періоді він був трохи вище – 3,39 балів.
Раніше повідомлялося, що Прем’єр-міністр України заявив, що бізнесмени країни можуть погасити заборгованість по зарплатах своїх співробітників за допомогою ряду кредитних програм уряду.
Стрічка новин 
