З дня на день в Україні назвуть дату введення жорсткого локдауну.
За словами секретаря РНБО Олександра Данилова, локдаун в Україні буде 100 відсотків.
Однак остаточне рішення щодо дати ще не прийнято. Розглядають два сценарії посилення карантину: з грудня 2020 року або з січня 2021-го.
За деякими даними, локдаун на зимові свята триватиме три з половиною тижні – з 23 грудня по 15 січня. Варіант двотижневого локдауну відхилили, повідомили джерела в Кабміні.
Разом з тим міністр охорони здоров’я Максим Степанов пропонує посилити карантин з 2 січня 2020 року, щоб дати можливість підприємцям «закрити рік».
Глава МВС Арсен Аваков вважає, що необхідно вводити локдаун якомога швидше.
Водночас за словами голови Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги й медичного страхування Михайла Радуцького, локдаун в Україні введуть в тому випадку, якщо кількість нових випадків зараження коронавірусів за добу перевалить за 30 тисяч. Якщо медична система буде готова до 30 тис. хворих на день, то й ця цифра зміниться.
Так чи інакше, але бізнес інтенсивно готується до локдауну і до нових втрат.
Глава парламентської фракції пан Арахамія заявив про “інтелектуальний карантин”. Мається на увазі, що не буде такого карантину, як в березні, а буде карантин нормований і зосереджений на конкретних ситуаціях в конкретних регіонах.
Як же в такому інтелектуальному локдауні слід врахувати економічні інтереси України?
Про це говоримо з економістом Ігорем Гужвою.
“Я проти того, щоб зараз вигадувати якийсь велосипед українського походження, – наголошує Ігор Гужва. – Я за технології. Але достатньо подивитися досвід, принаймні, наших сусідів – Європейського Союзу, Туреччини або Сполучених Штатів Америки.
Багато таких прикладів є. Мені особливо запам`ятався алгоритм дій Польщі. Як тільки було оголошено про карантин, загрозу пандемії, протягом достатньо короткого часу у Польщі розробили алгоритм, конкретний план дій.
Карантин це фактично війна. Економіка і все життя мають переводитися на особливий режим функціонування”.
Тоді виникає питання – яким же чином весь цей досвід, на прикладі вищеназваних країн, треба врахувати, щоб економічні інтереси підприємців постраждали найменше?
“Краще б було цей досвід враховувати завчасно, – продовжує економіст. – Ми завжди йшли із запізненням у порівнянні з Європою – на місяць чи два. Сьогодні, на жаль, конкретних алгоритмів, заходів для підтримки бізнесу ми не бачимо.
Ті спроби, ті наміри, які озвучує і робить уряд, – їх треба відзначити. Наприклад, вісім тисяч гривень допомоги підприємцям і їхнім найманим працівникам. Але подивіться. Якщо в Києві фактичний рівень доходу працівника – 10 тисяч гривень, так це просто, щоб вижити.
А якщо ми говоримо про бізнес, то втримати його або щось там компенсувати, буде надто складно. Це по-перше.
І по-друге – це питання бюрократії. Сьогодні нам оголосили карантин. А завтра я приблизно уявляю, як я, наприклад, продавець кави, залишу свою кав`ярню та бігтиму по десяти інстанціях, щоб отримати якусь довідку на отримання державної допомоги у зв`язку з карантином. І мені вже не захочеться нікуди бігти”.
На перший погляд, загальні суми допомоги бізнесу від держави звучать переконливо – чималі суми! Але якщо подивитися – скільки на руки перепаде кожному підприємцю чи працівникові, то це краплина у морі. Чи буде якийсь реальний ефект від тої допомоги держави? Чи це звичайнісінький популізм?
“Я не впевнений навіть, що кожний підприємець стрімголов побіжить оформляти ту довідку, – переконаний Ігор Гужва. – Невеличкому підприємцю, щоб піти та отримати ці 8 тисяч… Даруйте, це призведе скоріш за все до гіркого розчарування. Йому скоріш за все скажуть, що ця допомога врахована в бюджеті на наступний рік. А до кінця року ти ходиш, поневіряєшся, збираючи всі довідки для отримання химерної допомоги. А тим часом твій бізнес простоює”.
Тому, на думку економіста Гужви, державі слід думати й про суттєвіші, глибші кроки. Як в Європі. Коли якщо підприємця відправляють на карантин, то йому дійсно надають справжню, а не химерну допомогу. Таку допомогу, завдяки якій його справа не збанкрутіє. І він зможе після закінчення обмежень продовжити її в нормальному режимі.
Нагадаємо, Мінекономіки робить прогноз на випадок жорсткого карантину.
Також раніше ми повідомили, що ЄБРР погіршив прогноз української економіки.