Арбітражний суд Красноярського краю оштрафував Норильськ-Таймирську енергетичну компанію (НТЕК), яка належить «Норнікелю», на 146 млрд рублів (майже 2 млрд доларів) за шкоду навколишньому середовищу при розливі палива на норильської ТЕЦ-3.
Таким чином, суд частково задовольнив позов Росприроднагляду, який вимагав стягнути з НТЕК більше ніж 148 млрд рублів. Ця сума в підсумку була знижена на 2%.
Після оголошення судового акта вартість акцій «Норнікелю» почала падати й втрачала до 1,7%.
Глава Росприроднагляду Світлана Радіонова назвала рішення суду «перемогою розуму». За її словами, штраф «дочці» «Норнікеля» став найбільшим в історії Росії за збитки екології.
Генпрокуратура Росії заявила, що нагляд за відновленням екологічної обстановки в районі Норильська після рішення суду буде продовжено.
«Норнікель» повідомив, що уважно вивчить постанову суду про компенсацію збитку після отримання його повного тексту.
Аварія на ТЕЦ-3, що належить Норильськ-Таймирській енергокомпанії, сталася 29 травня 2020 року. З резервуара на території ТЕЦ витекло близько 21 тис. тонн дизельного палива. Нафтопродукти потрапили на проїжджу частину технологічної дороги, в результаті загорівся їхав по ній автомобіль. Пожежу загасили за дві години, ніхто не постраждав, проте розлилися паливно-мастильні матеріали потрапили в місцеві річки Амбарна та Далдикан, а також в їх притоки.
Марина Ратушна, експерт з питань промислового забруднення, говорить про ситуацію в Україні. Наприклад, на її думку, в Україні на сьогодні критично низькі штрафи в екологічній сфері — від 150 до 250 гривень.
«Потрібно підвищувати штрафи. У Верховній Раді вже зареєстрований законопроект. Розмір штрафів буде «прив’язаний» до мінімальної зарплати та буде стартувати від 300 мінімальних зарплат», — говорить експерт.
Показовою є ситуація з харківським «Коксохімом». Городяни збирали підписи під петицією, їх було багато. Харків’яни вимагали закриття заводу або перенесення його за межі міста. За словами Марини Ратушної, ситуація поки що не завершена, а завод так і працює.
В Україні дуже високі цифри, які відбивають забруднення повітря. Зрозуміло, що все це впливає на стан здоров’я людей. Україна на сьогодні 5 в Європі та 15 у світі за кількістю смертей через забруднене повітря.
В Україні є Нацплан по скороченню викидів, згідно з ним до 2030 року вони повинні бути сильно скорочені. Наприклад, Криворізька, Бурштинська, Ладижинська ТЕС і ще кілька фіксують зниження показників, але, на думку експерта, ці цифри неправдиві. Звіт є, а діяльності немає.
«Представники бізнесу не зацікавлені в нових законах. Великі підприємства повинні будуть модернізуватися, щоб скоротити викиди в атмосферу. Зараз же простіше заплатити штраф, тим більше він мізерний, ніж вкладати кошти в модернізацію», — говорить експерт.
Дві третини населення України проживають в промислових регіонах, тому питання екології дуже важливі. Потрібно контролювати промислове забруднення.
Більше думок з приводу екологічної ситуації в Україні та шляхів її виправлення Марина Ратушна виклала в ефірі «Першого Ділового».
Стрічка новин 
