Кредитні спілки – одна з різновидів небанківських фінансових установ стрімко росли в кінці 90-х і початку 2000-х років в Україні. Після кризи 2008 – 2009 років зростання цього сегмента призупинився, зараз він потребує нового імпульсу для розвитку.
Для цього НБУ має намір змінити регулювання кредитних спілок, щоб зробити їх більш фінансово стійкими. Буде впроваджена більш жорсткі вимоги до системи управління і внутрішнього контролю, нормативів ліквідності і платоспроможності. Також НБУ вважає, що перелік послуг, які можуть надавати кредитні спілки, має бути розширено.
Зараз мало установ реалізують класичну модель діяльності кредитної спілки, зазначає НБУ. Класична бізнес-модель кредитних спілок полягає в тому, щоб надавати кредити одним членам за рахунок внесків і депозитів членів. Оскільки робота класичних кредитних спілок базується на принципі взаємодопомоги, то їх кредити повинні надаватися на більш вигідних умовах, ніж банківські.
Кредитні спілки досить часто беруть на себе реалізацію і соціальної функції: підтримка громади, кооперативів, невеликих локальних виробників. Саме тому вони іноді отримують міжнародну фінансову підтримку, яка, зокрема, сприяла їх активному розвитку до 2008 року.
Зовнішньої фінансовою підтримкою пояснюється зростання кредитування кредитними спілками малого бізнесу, перш за все агросектора від 2016 року. Однак з часом таку класичну модель діяльності реалізують все менше банків.
Ринок значно звузився в результаті кризи 2008 – 2009 років і стагнує вже протягом десяти років. З тих пір кількість кредитних спілок, обсяг депозитів і кредитів скоротилися в 2-3 рази. Третина з зареєстрованих кредитних спілок не працює, а майже 70% членів неактивні.
Кредитні спілки та споживче кредитування – зараз чи не єдина конкурентна перевага кредитних спілок в сегменті споживчого кредитування – це розташування у віддалених населених пунктах, де не працюють інші фінансові установи.
Конкурувати з банками і фінансовими компаніями кредитні спілки в більшості своїй не здатні. Зокрема їх ставки по кредитах не нижче, а іноді вище, ніж ставки за банківськими кредитами. Також, на відміну від банків, кредитні спілки не мають супутні фінансові послуги.
Фінансові компанії ж мають перевагу перед кредитними спілками через швидше і зручніше дистанційне кредитування. Тому приріст кредитного портфеля кредитних спілок дуже помірним.
У багатьох випадках основа бізнесу кредитних спілок – дороге кредитування на поточні потреби осіб з невисокими доходами часто без належної оцінки платоспроможності і реальної застави. Якість таких кредитів посередня, 15 – 17% з них прострочені за поверненням на термін більше 90 днів. Більш того, деякі кредитний портфель спілок концентрований через спрямування коштів на бізнес – потреби керівників і пов’язаних з ними осіб.
Для кредитних спілок єдиним джерелом капіталу є прибуток. До 2017 року союзу користувалися статусом неприбуткових організацій і переважно розподіляли отриманий прибуток між членами. Разом з тим зміни в податкове законодавство створили передумови для утримання прибутку і його напрямки в резервний фонд. Тому в останні роки власний капітал кредитних спілок ріс за рахунок цієї складової. Поки ніяких інших дієвих інструментів підтримки платоспроможності, крім накопичення прибутку, не існує.
Низька операційна ефективність і прибутковість
Кредитним спілкам потрібен імпульс для розвитку, відзначають в НБУ. Щоб отримати новий поштовх для розвитку, кредитні спілки повинні відновити довіру своїх членів, підвищити власну фінансову стійкість, розширити спектр послуг і поліпшити їх якість. Для цього регулятор планує змінити правила регулювання кредитних спілок, зокрема через ініціювання змін до законодавства.
Раніше ми інформували, що з 1 липня Нацбанк регулюватиме ринок небанківських послуг і фінансові послуги повністю перейшли в руки регулятора.
Стрічка новин 
