В Україні зараз на 32 тисячі вчителів більше, ніж необхідно. У Міністерстві фінансів вважають, що така кількість педагогів набагато більша, ніж потрібно.
За розрахунками головного фінансового відомства, фактична кількість ставок педагогічних працівників в закладах загальної середньої освіти становить 502,3 тисяч одиниць. Для бюджету це означає додаткові витрати – понад 5 мільярдів гривень.
«Зараз кількість учнів у нас зменшилася майже вдвічі, а ось вчителів не зменшилася. Тому треба оптимізувати мережу. Адже в районі або в якомусь місті освіту якісніше, ніж в селі », – кажуть в Мінфіні.
Як же насправді йдуть справи в освітній сфері України. Чи дійсно у нас такий великий перебір з вчителями? І що, власне, означає «оптимізувати мережу»? На всі ці питання в коментарі для Першого Ділового телеканалу відповів Ігор Лікарчук – професор, доктор педагогічних наук.
На його думку, Мінфін оперує даними офіційної статистики. Але висновки в більшій чи меншій мірі зроблені скоріше суб’єктивно. Тому що вчителі та педагогічні працівники, і взагалі, всі працівники шкіл, вони не належать до категорії вчителів.
«З цими цифрами потрібно розбиратися і їх коментувати. Але те, що в країні кількість вчителів на кількість учнів більше, ніж у цілій низці країн світу – це та тенденція, яка тягнеться вже багато років. І це не відкриття тільки цього року. Якщо подивитися статистику, ми побачимо, що протягом багатьох років кількість учнів на одного вчителя в Україні завжди було меншою, ніж в інших країнах світу», – сказав він.
Природно виникає питання, що ж робити в даній ситуації?
«Є таке поняття, як економіка освіти і цією економікою потрібно займатися серйозно. Потрібно прогнозувати, вважати і планувати функціонування освітньої системи на основі певних економічних законів. Не можна робити висновки, що якусь кількість вчителів потрібно звільняти або скорочувати кількість шкіл», – уточнив він.
Працівники сфери освіти б’ють на сполох: випускники вузів і коледжів з дипломами вчителів не поспішають працювати в школах. А вже говорити про те, щоб їхати в школу кудись в область – це скоріше вже історія в жанрі «фантастика». Як уже молодих освітян ще не заганяли в села. Наприклад вже діє закон, згідно з яким випускників педагогічних вузів, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу, держава відповідно до законодавства забезпечує безкоштовним житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм (п. 4 ст . 64 Закону від 01.07.14 р № 1556-VII «Про вищу освіту»).
А що ж реально треба зробити, щоб школи в сільських місцевостях знову відродилися?
«Потрібно підвищувати заробітну плату і престижність вчительської професії. Інших рецептів бути не може. Найбільше у нас вакансій вчителів математики, інформатики, іноземних мов. Але вчитель іноземної мови, який добре володіє мовою, не буде працювати за мізерні гроші молодим учителем, якщо за ті ж гроші він може попрацювати перекладачем одну годину», – підсумував Ігор Лікарчук.
Нагадаємо, що не так давно президент України заявив, що українські школярі з 1 вересня зможуть піти в школу, однак Гарант Конституції України не зміг назвати критерії, за якими визначатимуть, чи настала друга хвиля пандемії коронавируса.
Також ми писали, що Кабінет міністрів забрав у Міністерства освіти і науки України п’ять мільярдів гривень нібито для боротьби з коронавірусом в країні, але вони не використовуються за призначенням.
Стрічка новин 
