У першому півріччі 2020 року загальна сума витрат ДП НАЕК «Енергоатом» склала 3,39 мільярда гривень, в основному коштом збитку від курсових різниць.
«Збільшення загальної суми витрат ДП НАЕК” Енергоатом “в першому півріччі 2020 року у порівнянні з першим півріччям 2019 роки сформувалося в основному коштом збитку від курсових різниць в сумі 3,39 млрд грн. Якщо виключити вплив цього фактора на фінансовий результат, то прибуток ДП НАЕК “Енергоатом” за перше півріччя 2020 року склала б 743 млн грн », – запевнив представник компанії.
В «Енергоатомі» нагадали, що за перше півріччя 2019 року в зв’язку зі зниженням офіційного курсу НБУ компанія, навпаки, отримала прибуток.
При цьому, Енергоатом в першому кварталі 2021 роки отримає негативний фінансовий результат, наслідком чого стане дворазове скорочення податкових внесків з боку держкомпанії до бюджетів усіх рівнів. Такі показники вказані в прес-релізі Енергоатому, опублікованому 29 грудня, в якості відповіді на рішення про продовження Кабміном режиму ПСО до 31 березня.
У компанії підкреслили, що розуміють причини продовження ПСО – спецобов’язків Енергоатому і Укргідроенерго для забезпечення суспільних інтересів на ринку електроенергії – так як в разі скасування механізму існував ризик різкого зростання цін на е / е для населення. Але в той же час там констатують, що навіть більш м’які для компанії умови ПСО не вирішать фінансових проблем підприємства.
Свою думку з приводу ситуації, що склалася висловив Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital.
“Збитки є, але вони тільки на папері. У нас є можливість подивитися звітність Енергоатому за 9 місяців. Чистий збиток за 9 місяців 2020 склав 5,9 млрд гривень.
5,8 млрд гривень – це курсові різниці. Адже більшість кредитів, які бере Енергоатом, в твердій валюті. Через фактичне збільшення на балансі боргу в гривні, сформувалася курсова різниця. Тому це збиток на папері.
Друга істотна стаття, сформувала цей збиток – 4,4 млрд гривень резервів сумнівних боргів. Це те, що гравці ринку не доплатили Енергоатому за поставлену електроенергію. З цієї суми певну частину компанія зарезервувала.
Якби не ці дві статті, то в Енергоатому був би прибуток мінімум на 5 млрд гривень за 9 місяців. Якщо дивитися на прибуток, рентабельність компанії на рівні 37%. Вона не краще і не гірше, ніж за 9 місяців минулого року “- говорить експерт.
За словами Олександра Паращія, фактично у нас є новий, ще не обкатаний оптовий ринок електроенергії. На ньому є певні проблеми. Основний дисбаланс пов’язаний з тим, що ціна на електроенергію в певних сегментах, наприклад в сегменті населення, дуже сильно відрізняється від економічно обґрунтованого рівня. Відповідно виникає потреба у перехресному субсидуванні, який у нас називають ПСО.
“Бюджет” Гарантованого покупця “дуже обмежений. Як ми знаємо, в протягом 2020 була величезна криза платежів зеленої енергетики, яка, на жаль, торкнулася і Енергоатом. Близько 12 млрд гривень Енергоатом недоотримав ось оптового ринку електроенергії за 9 місяців 2020 року.
У парламенті голосувалося закон про вирішення питання давно накопичених боргів компанії Енергоринок, які на даний момент складають 11,6 млрд гривень. Згідно із законом ці гроші повинні компенсуватися державою до статутного капіталу Енергоатому на відповідну суму, але цього не зробили “, – уточнює фахівець.
Олександр Паращій вважає, що перед тим як говорити про підсумки корпоратизації, потрібно розуміти, для чого вона взагалі.
“Яка мета перетворення державного підприємства в акціонерне товариство? Я не знаю. Все одно структура корпоративного управління Енергоатому швидше за все залишиться такою, яка була до цього. Єдине, що зміниться – можливо буде створена наглядова рада.
Я не думаю, що хтось із міжнародних партнерів наполягатиме на корпоратизації Енергоатому “, – резюмував експерт.
Стрічка новин 
