Кабінет міністрів призначив директора Бюро економічної безпеки – головного органу з боротьби з економічною злочинністю. Ним очікувано став 49-річний Вадим Мельник – голова Державної фіскальної служби і багаторічний співробітник Податкової міліції. Мельник повинен запустити БЕБ до 25 вересня.
Верховна Рада ухвалила законопроект про створення БЕБ у січні 2021 року. Створення Бюро – багаторічне прохання бізнесу. БЕБ замислювався як аналітичний, а не силовий орган, що в теорії повинно скоротити кількість «маски-шоу» – візитів силовиків до підприємців.
Конкурс на посаду директора стартував 15 червня. Про перемогу Мельника Кабмін оголосив в п’ятницю ввечері, 20 серпня.
Очоливши ДФС у грудні 2020 року, Мельник фактично став останнім в історії начальником Податкової міліції.
Після того, як в кінці 2019 року ДФС розділили на Податкову і Митницю, в структурі служби залишилися тільки податкові міліціонери. Якраз їх і в першу чергу замінить Бюро економічної безпеки, проте в законі про БЕБ немає обмежень щодо роботи в ньому старих кадрів.
Про це говорили в студії телеканалу «Перший Діловий» з адвокатом, заступником голови Комітету з питань митного та податкового права Національної асоціації адвокатів України Дмитром Юровським.
«Є закон. У законі виписані функції, права, обов’язки цього центрального органу виконавчої влади. Для того, щоб вони були втілені у кримінально-правовій складовій – для цього потрібно, щоб Верховна Рада визначилася з відповідними змінами до Кримінального Кодексу України, до Кримінально-процесуального Кодексу України і до всіх інших законодавчих актів, супутніх діяльності БЕБу, саме як органу досудового розслідування. Закон про оперативно-розшукову діяльність, й інші… Статут.. Яким статутом вони будуть користуватися? Це статут МВС, це статут Нацполіції? Тобто багато інших змін до нормативно-правової бази потрібно буде внести. Наразі погоджено реакцію законопроекту 3959-1 до другого читання про внесення змін, в першу чергу, до Кримінально-процесуального Кодексу України. Ці зміни, вони не враховують імплементації аналітичних продуктів, і взагалі аналітичної діяльності як правового інструментарію і прийнятих рішень при аналітичній діяльності як рішень, як інформації, як документів, які мають статус документу Кримінального процесу. Тобто до Кримінально-процесуального законодавства законом 3959-1 не імплементуються необхідні зміни, для того щоб аналітична діяльність нового органу була легалізована», – зазначив експерт.
Стрічка новин 
