В Україні з 6 липня поточного року запрацювала автоматична система списання боргів. Йдеться про виконавчі виробництва, під час яких буде дозволено арештовувати гроші боржників на рахунках в банках.
Як кажуть експерти, нічого принципово нового не введено, система арешту коштів працювала і раніше. Однак, величезний відрізок часу займало паперове листування. В Україні 73 банки, і щоб знайти рахунки боржника, раніше доводилося писати та надсилати 73 запити. Тепер, з введенням автоматизації, все буде в рази швидше. Ще один момент стосувався поведінки самих банків: найчастіше вони не давали потрібну інформацію, користуючись поняттям банківської таємниці.
У квітні поточного року НБУ оновив положення, і одне з них стосується саме банківської таємниці. Тепер на вимогу виконавців банки зобов’язані надавати інформацію не лише про наявність рахунків боржника, а й розкривати їх номери, а також всю актуальну інформацію щодо залишку коштів на них.
У Міністерстві юстиції при цьому пішли далі і дали дозвіл на використання автоматизованої системи списання боргів не тільки в справах, які стосуються аліментів, а й в інших.
Станом на зараз до автоматизованої паспортної системи списання боргів вже приєдналися 7 банків. Ще 44 фінустанови тестують систему, а 11 — на стадії переговорів про підключення до тестової версії.
За даними Opendatabot, у квітні в реєстрі була інформація про 5,54 млн боргів. Ця цифра постійно зростає: на початок 2020 року там було 3,8 млн боргів.
Цю тему в ефірі телеканалу «Перший Діловий» обговорили з приватним виконавцем і кандидатом юридичних наук Андрієм Авторговим.
«В Україні судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава має забезпечити виконання рішення в установленому законом порядку. Виконання судових рішень в нашій країні покладено на органи державної виконавчої служби та зовсім віднедавнього часу — на приватних виконавців. Я хочу звернути увагу на те, що жодного якогось розширення прав чи повноважень державних виконавців не відбулося. Навіть судові виконавці за радянських часів мали право звертати стягнення на кошти боржників, які знаходились у банківських установах. Єдина проблема, що за часів РСР був єдиний банк. Це Ощадбанк Радянського союзу… Завдяки автоматизованому арешту коштів ця задача буде спрощена… Ніякої сенсації тут немає. Це еволюційний процес», — сказав він.
Така система працює в багатьох як європейських, так і пострадянських країнах.
«Система автоматизованого арешту та списання коштів працює в Хорватії, в Литві, з 1 січня 2020 року — в Білорусі. За такими правилами працює весь цивілізований світ. Якщо ти винен — маєш платити. Якщо ти не платиш за судовим рішенням, не маєш бажання виконувати судове рішення, то таке рішення буде виконано примусово», — наголосив експерт.
Стрічка новин 
