На сьогодні Росія заявляє про те, що «Північний потік-2» запрацює ще в поточному році. Тобто, його будівництво вже на фінішній прямій, а з тестуванням і запуском РФ зволікати не буде. Все це відбувається на тлі постійних санкцій, запроваджених США, невдоволення багатьох країн, включно з Україною.
Так, в кінці травня 2021 року в США був введений новий пакет санкцій, який торкнувся 13 російських судів і чотирьох компаній, які безпосередньо беруть участь у будівництві скандально відомого газопроводу. Тим часом трохи пізніше президент США зробив заяву, що не має наміру перешкоджати добудові «Північного потоку-2». Зокрема, він сказав про те, що газопровід майже добудований, а всы санкції, які будуть діяти в його полы, стануть контрпродуктивними в стосунках США і ЄС.
Для України ж головним питанням залишається транзит газу. Чи стане він меншим, що буде з вітчизняною ГТС, якими будуть втрати у фінансовому плані – ці та інші питання постійно обговорюються на найвищих рівнях.
Президент Зеленський сказав про те, що з його точки зору, це питання варто розглядати виключно в політичному ракурсі. Іншими словами, політичні торги навколо «Північного потоку-2» мають чітку мету: РФ хоче домогтися від України амністії для сепаратистів в ОРДЛО і провести там місцеві вибори на вигідних для себе умовах. Але не можна скидати з рахунків і те, що Україна втратить близько 3 млрд доларів щорічного доходу, який вона отримує на транзит газу.
Цю тему в ефірі телеканалу «Перший Діловий» обговорили з експертом з енергетики Миколою Осокіним. Зокрема, він прокоментував питання компенсації від втрати надходжень від транзиту російського газу після запуску «Північного потоку-2», а також позицію керівництва «Нафтогазу» щодо компенсаторів – що, мовляв, це поки не на часі.
«Я розцінюю ці заяви більше як політичні. Вони орієнтовані на внутрішнього споживача, бо в мене виникає тільки одне питання – а хто нам буде і за що компенсувати? Росіяни? За те, що вони не будуть прокачувати. Чи європейці? І ті, і ті скажуть, що це лише бізнес», – зазначив експерт.
Він вважає, що питанням загрози втрати Україною можливості прокачувати російський газ у Європу, і відповідно – надходжень від транзиту, мають займатися не так політики, як експерти.
«Це ми йдемо в тренді політики, яка почалася ще років десять назад. Напевно, ще за президентства Ющенка, коли вперше ми тоді уклали котракт з «Газпромом», коли розділили на поставки газу, і прокачку газу. Це був перший такий, як кажуть, крок, який зробив те, до чого ми зараз прийшли. Тобто всі ці намагання зробити консорціуми, заяви політиків, що наша газотранспортна система коштує 200 мільярдів доларів, що це – перлина… Зараз ми – як Попелюшка. Нічого немає, але залишився тільки черевичок. Тому в даному випадку я хотів, щоб цією проблемою займалися більше не політики, а більше експерти. І якось вибудовували ту політику, яку ми б з мінімальними втратами пройшли б оцей шлях. Бо нам ще треба пережити 2024 рік, коли буде закінчуватися контракт на прокачку газу. Нам європейці, та ж Німеччина, кажуть про те, що буде збережене через нас транспортування газу, але ніхто не каже скільки», – наголосив експерт.
Стрічка новин 
