Кабінет міністрів затвердив законопроект про скасування заборони на продаж активів великої приватизації під час карантину. Уряд схвалив проект закону, яким пропонується розблокувати “велику приватизацію” у 2021 році.
А саме – зняти обмеження на продаж низки об’єктів. Зокрема, на приватизацію Кабмін пропонує винести п’ять ТЕЦ, три обленерго, завод Більшовик, Одеський припортовий завод, Об’єднану гірничо-хімічну компанію і Президент-Готель.
За прогнозом Кабміну, запланований продаж державних підприємств дасть можливість збільшити надходження до держбюджету на 12 млрд грн.
“У 2021 році ми хочемо, щоб процес приватизації прискорився. Посли країн G7 також підтримують уряд на шляху прозорої та вигідною для держави приватизації“, – заявив Денис Шмигаль.
Велика приватизація була однією з обіцянок, даних Україною МВФ. Фонд держмайна повинен оголосити тендери з продажу хоча б двох великих державних компаній. Ще три повинні були вийти на продаж в першому півріччі 2021 року.
Йшлося про Одеський припортовий завод, Центренерго, підприємство Електроважмаш, Вугільної компанії Краснолиманська, Президент-Готелі та титанової компанії ОГХК. У березні 2020 року Фонд держмайна призупинив велику приватизацію через карантин.
Подробиці теми розповів український аналітик Андрій Вігірінський в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«Якщо їх готують до приватизації, то очевидно, що ці об’єкти викликають зацікавленість, як з точки зору суб’єктів ринкових відносин, так і з точки зору перспектив їх розвитку. Мені так здається, що такою мала б побут логіка Кабміну в контексті приватизаційного процесу. Всі інші питання потрібно вже розглядати в конкретних деталях і ситуаціях», – вважає експерт.
Також він зазначив, що якщо українській компанії ДТЕК “Енерго” надасть дозвіл Антимонопольний комітет України на придбання конкретних обленерго, то підприємство звичайно ж цим скористається.
«Компанія звичайно ж це зробить на конкурсній основі, взявши участь у відповідному аукціоні. Ми не можемо штучно спотворювати конкуренцію шляхом виключення того чи іншого суб’єкта. Навіть в ситуації з ДТЕК, незалежно від того, чи подобається нам пан Ахметов, чи не подобається. Якщо ми, як країна, йдемо шляхом побудови ринкових відносин, то напевно до участі в конкурсних процедурах потрібно допускати всіх тих учасників ринку, з приводу яких не озвучено конкретних заборон», – підкреслив аналітик.
Він навів приклад, що нині такі прямі заборони існують стосовно тієї ж країні-агресора Росії та стосовно всіх її компаній.
«Нині можна проаналізувати історію об’єднаної гірничо-хімічної компанії, де йшлося про те, що раніше менеджмент, який керував цією компанією, співвідносили до пана Фірташа. З ним проводили багато асоціацій. Нині в інформаційному просторі ходять окремі чутки й публікації про те, що наразі чинне керівництво вже пов’язують з паном Медведчуком. В тому числі цей менеджмент має акціонерне відношення до однієї з компаній Російської Федерації. З такої точки зору, якщо якісь компанії, які причетні до РФ, захочуть взяти участь в приватизації, або ж купівлі того чи іншого державного українського об’єкта – тоді Служба безпеки України просто зобов’язана перевірити той ланцюг власників і засновників, які пов’язані з компанією. Зокрема, ким саме підприємство засноване і хто є інвестором. Ось тоді й стане зрозуміло, чи можна давати тій чи іншій компанії дозвіл на потенційну участь в конкурсі», – вважає Вігірінський.
Експерт також прокоментував логіку щодо приватизації з боку Кабінету міністрів України. Адже раніше в розпорядженні Фонду державного майна України була понад тисяча підприємств, а це вже виходить за грань тих функцій, які взагалі має виконувати установа.
«У цій ситуації не дуже коректно говорити про яку-небудь ефективності в управлінні. Тому нині намагаються приватизувати ті об’єкти, які викликають найбільший інтерес на українському ринку», – резюмував експерт.
Стрічка новин 
