Експерти ЄС оцінили відповідність українського законодавства для укладення угоди АСАА, відомого як “промисловий безвіз”.
Про завершення роботи першої попередньої оціночної місії ЄС повідомили в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.
Як зазначається, звіт цієї місії стане фундаментом для подальших дій по завершенню транспозиції – втілення в українському законодавстві – нормативних документів ЄС, уточнення перекладів і таблиць відповідності, а також для подальшого аудиту роботи національної інфраструктури якості.
Експерти оцінили рівень транспозиції кожного з 80 нормативних актів ЄС, імплементація яких буде потрібно для укладення угоди про “промисловий безвіз”. Слід зазначити, що перелік нормативних актів, що підлягають оцінці, було розширено на нормативні акти з екологічного маркування та еко-дизайну.
За 67 документам експерти прийшли до висновку, що законодавчі акти ЄС належним чином транспоновану. Ще по 13 документів робота триває. По шести з них були надані проекти відповідних нормативних актів ЄС.
Зокрема, Україні потрібно врегулювати питання маркування СЕ, а також участі в системах RAPEX і ICSMS.
Разом з тим експерти ЄС дійшли висновку, що національна інфраструктура якості працює на основі норм і принципів ЄС. Цей висновок дає зелене світло для наступного етапу в узгодженому плані дій укладення АСАА – оцінки роботи установ.
Свою думку з цього приводу висловив Юрій Панченко, редактор видання «Європейська правда».
“Ми ще не знаємо, які зауваження визначила європейська сторона, і що Україна повинна зробити, але виходячи з середніх перспектив, очевидно, що роботи нам треба зробити ще багато. Потім європейці приїдуть ще раз, щоб перевірити, наскільки ми всі зробили правильно. Очевидно в кращому випадку, підпишемо всі папери ми не раніше наступного року.
Українські чиновники часто роблять одну і ту ж помилку, називаючи занадто оптимістичні прогнози, які не виконуються. Але головне, що процес йде, причому досить вдало “, – говорить експерт.
Юрій Панченко відзначає, що стосовно зони вільної торгівлі, не варто було б очікувати, що результати будуть миттєвими. Якщо порівняти статистику, то імпорт Євросоюзу перевищував український експорт і до ЗВТ. Ситуація полягає в тому, що українські виробники отримали можливість виходу на європейський ринок, але їм потрібен був час. Десь на третій рік тільки почався істотне зростання експорту в ЄС. Це вказує на те, що бізнесу потрібно кілька років, щоб закріпитися на ринку і знайти контрагентів.
“Є певні усталені стереотипи, які працюють. Адже є деякі області, які завжди обмежені. Ми постійно чуємо представників цих галузей, які говорять про збільшення квот. Зараз про це йде розмова з Європейським союзом.
Річ у тому, що угода про асоціацію готувалася десь приблизно ще до 2010 року. Тоді була зовсім інша Україна, і зовсім інша економіка. Коли готувалася Зона вільної торгівлі, ми не думали, що основною статтею експорту з ЄС буде аграрна продукція. Завжди думали, що це буде металургія, але структура української економіки сильно змінилася. Це вимагає перегляду Угоди про Асоціацію. Тепер Україна і ЄС прийшли до обговорення змін існуючої угоди “, – резюмує фахівець.
Стрічка новин 
