З початку березня 2021 року в Україні запрацювала програма “Доступна іпотека” під 7% річних. Тепер, щоб отримати іпотеку необов’язково перебувати на квартирному обліку, бути молодою сім’єю, внутрішньо переміщеною особою або працівником бюджетної сфери, запевняють у Мінфіні. Вона буде доступна для будь-якого українця, який відповідає критеріям програми. Правда, є обмеження. У 2021 році на програму витратять 5 млрд грн, їх вистачить на 5тисяч сімей, підрахували у Мінфіні.
Механізм передбачає компенсацію відсоткової ставки до рівня 7% річних за іпотечними кредитами для здешевлення кредиту. Пільгова іпотека – частина Програми “Доступні кредити 5-7-9”, створеної для підтримки підприємництва, тому виплати будуть йти з Фонду розвитку підприємництва. Правила прописані у постанові Кабміну №63 про іпотечне кредитування.
Компенсаційна процентна ставка – це ставка, яку платитиме позичальник, а саме 7%. Різницю між компенсаційною і базовою процентною ставкою компенсує Фонд. Тобто базова процентна ставка у договорі може бути, наприклад, на рівні 13-15%, але для позичальника вона буде 7% за рахунок компенсації різниці.
На функціонування Фонду в 2021-му вже передбачено 2 млрд грн. Плановий портфель іпотечних кредитів у 2021-му становитиме 5 млрд грн.
Свою думку щодо “доступної іпотеки” в ефірі “Першого Ділового” висловив експерт з нерухомості Роман Герасимчук. Зокрема, експерт пояснив, чому в Україні, порівняно з країнами Європи, люди неохоче беруть іпотечні кредити.
“Основна причина – дорогі кредити. Тому що, якщо ми візьмемо європейські кредитні системи, то ми говоримо про 0,5% річних, 0,2% річних. Якщо це США, то це – 0,2-0,75% річних. Коли ми говоримо про нас, то ефективна ставка часто перевищує і 10%, а не так давно вона була 20% і більше відсотків річних. Тому об’єктивно – кредити населенню видаються погано, тому населення брати кредити не ризикує, орендувати все ще дешевше. Банки видавати кредити теж побоюються, тому що, по-перше, велика кількість проблемних іпотечних заборгованостей, а, по-друге, у нас обмежена можливість банків накладати арешт і отримувати заставне майно”, – зазначив він.
Також фахівець нагадав, що у 2020-му ставка знизилася, але на ринок це не вплинуло, вплинуло на попит на іпотеку.
“Якщо ми говоримо про 2019 рік, то кількість угод по Києву була трохи більше тисячі – 1200-1300 угод, у 2020-му році вже було 1500-1700 угод. Потрібно розуміти, що 1500 угод – це невеликий відсоток для Києва. Всього в Києві відбувається 60 тисяч угод.
Відносно запиту покупця на іпотеку, то в переважній більшості випадків – люди не хочуть оплачувати розстрочки та іпотеки. Тобто, якщо ми говоримо про вторинний ринок, то там доступні кредити некомфортні, їх не так багато. Від невеликої кількості банків – 20 банків з 70-ти. На первинному ринку у іпотеки є конкуренти у вигляді розстрочки від забудовника.
Якщо ми говоримо про структуру попиту на кредитні інструменти на ринку нерухомості – основний попит припадає на короткострокове і середньострокове кредитування”, – розповів експерт.
Стрічка новин 
