Ціни на залізну руду з початку року зросли на 35,3%. Попит на руду різко виріс завдяки високому попиту з боку Китаю, де виробництво набрало обертів на тлі зусиль уряду по відновленню виробництва після епідемії коронавірусу.
Брак поставок з Бразилії, яка сильно постраждала від пандемії COVID-19, також спровокувала зростання цін на залізну руду.
Згідно з останніми даними Всесвітньої сталевої асоціації (WSA), в період з січня по липень 2020 року світове виробництво сталі знизилося на 5,3% в річному обчисленні до 1 027 млн тонн, в той час, як виробництво сталі в Китаї виросло на 2,8% до 593 млн тонн. Поновлення виробництва сталі може викликати гострий попит на залізну руду.
Як показали звіти аналітиків, гірничодобувна галузь за останні три місяці наростила зростання акцій на 10.1% і стає провідною галуззю в період пандемії, яка цікавить інвесторів.
В Україні виробництво в металургії та виробництві готових металевих виробів за місяць знизилося на 3,3%.
За десять місяців Україна скоротила промвиробництво на 6,8% в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
У січні-жовтні виробництво в металургії та виробництві готових металевих виробів знизилося на 11,7% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а у видобутку залізних руд – на 5,4%.
Своє бачення проблеми розповів Сергій Головньов, головний редактор видання «Бізнес-Цензор»
«Я думаю, що не можна порівнювати залізну руду і газ і нафту. Адже газ і нафту, це вуглеводні, спалюються для отримання енергії, а руда використовується для того, щоб виробляти сталь. Що стосується руди, все залежить від Китаю, адже ця країна є найбільшим виробником сталі в світі, і відповідно найбільший споживач залізної руди. Я не розумію прогнозів про здешевлення руди. Адже в 2019 році також ціна на руду доходила в окремі місяці до 120 доларів за тонну. Ці історії повторюються, і чогось нового – немає “- говорить експерт.
Сергій Головньов зазначає, що державний бюджет отримав близько 2 млрд ренти від видобутку залізної руди. У порівнянні з 40 млрд гривень прибутку від усіх підприємств країни, це не нормальна ситуація і грабіж надр з боку держави.
«Проблема в галузі є комплексною. За податкового навантаження, яке становить 11%. Якщо ми порівняємо з тим, що платить кожна працююча людина в Україні, у нас податкове навантаження на громадян – 42,5%.
65% видобутку залізної руди в Україні припадає на «Метінвест» Ахметова і Наринського. Метінвест відомий, в першу чергу, своїми переробними комбінатами. Звичайно, просто викопати руду і відправити її за кордон набагато вигідніше, ніж її переробляти і шукати ринки збуту для продукції. Саме тому, що у нас дуже мала рента. Коли просто вивозиш руду, то отримуєш надприбутки. А якщо ти її переробляють в країні, то це вже не так вигідно », – стверджує фахівець.
На думку Сергія Головньова, ситуація складається дуже драматична, адже кілька багатих людей заробляють великі гроші на надрах, що належать українському народові. Вони отримують ц гроші, вкладають їх в лобізм, купуючи депутатів, суди і чиновників. А далі ми отримаємо регуляторне поле, сприятливе для продовження цієї ситуації.
«Ми розуміємо, що переробка дає більше робочих місць, податків і надходжень в країну (адже це – додана вартість), але у нас цього немає. На жаль », – зазначає експерт.
Сергій Головньов вважає, що досконалість законодавства завжди допомагає видобутку і переробки залізної руди. Але, в першу чергу, це політична проблема. Уряд зобов’язаний висловити свою політичну волю про допуск нових інвесторів.
Стрічка новин 
