Обсяг експорту зернових культур з України з початку 2020 року станом на 8 грудня 2020 року склав 22,1 млн т, що на 13% нижче за показник минулого року (25,6 млн т).
Про це свідчать дані Державної фіскальної служби.
Так, пшениці з початку сезону експортовано понад 12,02 млн т, що на 12% менше, ніж в минулому сезоні. Постачання ячменю на зовнішні ринки склали 3,7 млн тонн. Жита відправлено 1,7 тис. тонн. Кукурудзи на зовнішні ринки за звітний період пішло майже 6 млн тонн.
Асоціації «Спілка птахівників України», «Свинарі України» і «Спілка кормовиробників України» направили лист прем’єр-міністру України Денису Шмигалю і секретарю РНБО з проханням ввести державне регулювання на ринку кукурудзи для уникнення дефіциту.
«Протягом останніх двох місяців спостерігається стрімке подорожчання зерна, в тому числі фуражного, яке використовується для виробництва комбікормів. Відповідно, вартість готового комбікорму зараз виросла в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 40-45%. Зростання цін комбікормів, які в структурі собівартості продукції тваринництва в середньому займають 65-70%, призвели до відповідного зростання витрат на виробництво продукції», – вказали в асоціаціях.
При цьому з жовтня 2020 року виробництво м’яса птиці, свинини й харчових яєць в Україні є збитковим, рентабельність м’яса птиці становить мінус 12%, яєць – мінус 17%, а свинини – мінус 3%.
«У цих складних для галузей птахівництва і свинарства умовах виробники вкрай стурбовані можливим виникненням дефіциту для задоволення внутрішніх потреб тваринництва в зернофуражних культурах, основною з яких є кукурудза», – заявили в асоціаціях.
Про це сьогодні говоримо з керівником аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександрою Бондарською.
«Звичайно, вся ця ситуація на ринку кормів позначається на собівартості продукції тваринництва, передусім м`яса, – наголошує Олександра Бондарська. – Ясна річ – питання не лише в кукурудзі. Оскільки в нас відбувається здорожчання практично по всіх сільськогосподарських культурах, які й створюють ядро витрат на годування худоби.
Якщо дивитися, що близько двох третин собівартості вирощування свинини складають витрати на годування, то ці 60-65 відсотків припадають саме на зернові культури – ячмінь, пшеницю, також і на кукурудзу.
Частина господарств використовує більше кукурудзи, частина – більше пшениці. Це залежить, звичайно, від самого господарства, від їхньої рецептури годування.
Проте те, що ситуація на ринку зерна напряму впливає на ситуацію у тваринницьких галузях, – це факт. Оскільки витрати на зернові культури складають близько 45 відсотків сукупної собівартості виробництва продукції тваринництва”.
Отже, профільні асоціації написали прем`єру Денису Шмигалю листа з проханням внести деякі зміни до меморандуму, який щороку підписують учасники аграрного ринку та Мінекономіки про граничні обсяги експорту зернових.
В листі висловлюється прохання узгодити річні обсяги експорту кукурудзи.
Але не так давно зі свого боку Мінекономіки заявляло, що не бачить гострих причин для коригування в меморандумі обсягів експорту і пшениці, і кукурудзи в нинішньому сезоні. В Міністерстві також наголосили на тому, що очікують на прогноз виробництва кукурудзи у 33 мільйони тонн, але, мовляв, до кінця року все буде видно.
Яка ж ситуація складається насправді з виробництвом кукурудзи? Чи можна спрогнозувати остаточні цифри щодо виробництва кукурудзи?
«Наскільки я розумію, наразі фактичний збір кукурудзи суттєво поступається тому прогнозному значенню, на яке орієнтувалися в Мінекономіки на початку року, коли складався цей меморандум, – говорить пані Бондарська. – Відповідно ми й звернулися до представників влади, щоб це орієнтовне число переглянули й відповідно переглянули свої очікування стосовно експорту кукурудзи.
Наше прохання полягає не в тому, щоб обмежити експорт кукурудзи. Ми не хочемо стояти наперекір зовнішній торгівлі».
Але ж якою може бути альтернатива? Кормова кукурудза дуже жваво продається за кордон і її не вистачить нашим тваринникам.
«Гадаю, що в Україні достатньо експертів аграрних ринків, достатньо фахових спеціалістів, щоб знайти компромісне рішення. Серед цих компромісних рішень може бути й надання державних гарантій під кредитування агровиробників. Щоб вони мали можливість за рахунок кредитних коштів зробити необхідну заготівлю зернових культур, якими вони годуватимуть худобу», – підбиває підсумок експерт.
Нагадаємо, В Україні падає рентабельність виробництва молока.
Також раніше ми написали про те, що аномальна спека літа 2020 року стала причиною зростання цін на молоко та інші молочні продукти.
Стрічка новин 
