Капітальні інвестиції в Україні в 2020 році через кризу впали відразу на 38,2% – до 419,8 млрд грн. Нагадаємо, що в 2018-2019 рр. їх приріст склав 15,5% і 16,4% відповідно. Ще більше цей показник знизився в промисловості – на 43,6%, до 153,3 млрд грн.
Капінвестиції в доларовому еквіваленті минулого року впали на 35,5% – до $ 15,6 млрд, в тому числі в промисловості – на 42,2%, до $ 5,7 млрд.
У регіональному розрізі найбільш істотне зниження капінвестицій в 2020 році було зафіксовано в Херсонській (на 67,3%), Закарпатській (58%), Київської (57%) областях. Найменший спад спостерігався в Хмельницькій і Житомирській областях – 18,1% і 20,1% відповідно. У Києві капінвестиції зменшилися на 36,3%.
У галузевому розрізі найбільш значний обвал капінвестицій в 2020 році спостерігалося в сфері авіатранспорту (75,9%) і культури, спорту і розваг (71,1%). Також серйозний спад відзначається в базових галузях економіки: металургія і виробництво готових металовиробів – 52,6%, машинобудування – 46,7%, добувна промисловість та розроблення кар’єрів – 44,8%, сільське господарство – 45,4%. При цьому в сфері поштового та кур’єрської діяльності капінвестиції виросли в 7,3 раза.
Головним джерелом фінансування капінвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій – 66,5%. Примітно, що високою була частка капінвестицій з державного та місцевих бюджетів – 8,7% і 10,4% відповідно. За іншими джерелами показники були такими: кредити банків та інші позики – 6,7%, кошти населення на будівництво житла – 4,9%, гроші інвесторів-нерезидентів – 0,4%
Свою думку з цього приводу висловив економіст-міжнародник Руслан Осипенко.
“Якщо подивитися на тренди з інвестицій, то фактично у нас є зниження. Йде тренд на те, що прямі іноземні інвестиції скорочуються. Безумовно, це загрожує інфляцією. Падіння йде по промисловому виробництву, фактично з 2012 року воно триває. Якщо зараз зменшувати інвестиції , тоді ми будемо мати кризові явища, перш за все, в промисловості “, – говорить експерт.
Руслан Осипенко вважає, що кон’юнктура змінюється, тому що змінюється взагалі ситуація на економічному ринку.
“Пройшовши 2020 року, тут взагалі змінилися бізнес-відносини в суспільстві. Якщо ми раніше вимагали офісів категорії” А “, а концентрували увагу на будівництві торгово-розважальних центрів і офісів, то зараз це все змінилося. У нас був локдаун: люди перестали ходити в магазини, відбувся зсув акценту на електронну торгівлю, замовлення через інтернет, люди почали працювати дистанційно. Вже немає такої потреби в офісах, а це і стосуватиметься будівництва в цілому. Вже не зажадають стільки офісів і ТРЦ. Пріоритети змінилися “, – відзначає фахівець.
Руслан Осипенко говорить, що інвестори роблять оцінку за ризиками. Якщо подивитися на Україну за окремими напрямами, наприклад політичному чи економічному, то в цих секторах є підвищені ризики. Це велика монополізація, розхитані політичні інститути, відсутність ринку і конкуренції, відсутність інструментів, щоб оцінити активи. Тому інвестор не захищений. Безпеки – підвищений ризик тут – війна на Сході.
“Україна не окремо знаходиться на карті, адже навколо нас є багато країн, де політична і економічна стабільність. Тому інвестор піде не в Україні, а туди, де безпечніше: в Польщу або Словаччину”, – стверджує фахівець.
За словами Осипенко, МВФ виступає показником того, можна співпрацювати з країною. Тому для інвестора важливі психологічні фактори.
“Якщо МВФ дає сигнал, що в Україні не виконуються реформи, тоді інвестор думає, чи варто вкладати сої гроші в країну, де реформи зупинилися. Тому, я думаю, що все декларації будуть ненаповнені змістом”, – резюмує експерт.
Стрічка новин 
