Верховна рада продовжує розглядати закон про завершення земельної реформи. Парламентарі пройшли 347 із 3128 поправок до другого читання законопроекту №2194.
У законі прописана передача земель державної власності за межами населених пунктів у комунальну. Винятком є землі, необхідні державі для виконання її функцій.
Так, глава комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев не виключає, що ВР може збиратися на засідання вночі. Це пов’язано з великою кількістю поправок до законопроекту про завершення земельної реформи.
Вчора ВР взялася за завершення земельної реформи. Парламентарі пройшли у вівторок тільки 160 з 3128 поправок до другого читання законопроекту №2194.
Питання земельної реформи обговорили в ефірі телеканалу “Перший Діловий” з депутатом 7-го скликання ВР, старшим науковим співробітником Інституту аграрної економіки Ігорем Сабієм.
Зокрема, він висловив свою думку щодо земельного мораторію, і чи дійсно були ризики втратити найцінніший ресурс населення через неготовність до земельної реформи.
“Безперечно, ризики існували. Власне, з самого початку земельної реформи не було чітко визначено, для чого вона робиться. Якщо брати до прикладу Польщу, то там чітко визначено, що основою аграрного сільського устрою польської держави є малий фермер. У нас такого визначення не було. Наслідок того ми зараз маємо, що, фактично, основні масиви землі в Україні обробляють агрохолдинги. Ми стали значною мірою сировинним придатком для інших цивілізованих країн.
Завжди була небезпека в тому, що нас поведуть аграрною реформою, але в стилі латиноамериканському. Ми знаємо на прикладі Латинської Америки. Той досвід поширився на Азію, Африку, де великі транснаціональні компанії скупили всю, фактично, землю сільськогосподарського призначення. І місцеве населення – не просто безземельне. Воно навіть дуже часто не має, що їсти, тому що транснаціональні компанії весь врожай вивозять і продають на свій розсуд.
Небезпека у тому, що наші українські чорноземи, які є найкращі у світі, будуть захоплені латифундіями, транснаціональними корпораціями. І викликало побоювання у людей введення такого дикого, некотрольованого ринку землі”, – зазначив експерт.