Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав закон про надання державних гарантій на портфельній основі. Документом пропонується встановити, що державні гарантії на портфельній основі можуть надаватися в обсязі до 5 млрд грн за рішенням Кабінету Міністрів, узгодженому з Комітетом для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб’єктам господарювання мікро-, малого або середнього підприємництва – резидентам України, в розмірі, що не перевищує 80% загальної суми таких боргових зобов’язань по портфелю кредитів і 80% по кожному окремому кредиту.
По-друге, встановлюється порядок відбору банків-кредиторів і умови надання державних гарантій на портфельній основі, а також розмір і вид забезпечення, наданого такими суб’єктами господарювання.
Одночасно передбачається, що прострочена заборгованість суб’єктів господарювання перед державою і перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державні гарантії на портфельній основі, стягується з таких суб’єктів господарювання банком-кредитором в порядку, встановленому законодавством та відповідною угодою про надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державним бюджетом.
Чи є підстави вважати, що новий експеримент державної підтримки бізнесу з боку уряду стане більш успішною ініціативою від попередньої спроби. Подробиці теми розповів економічний експерт Андрій Віргінський в ефірі телеканалу “Перший Діловий“.
За даною темою актуальним є запитання, як саме банки збираються кредитувати своїх клієнтів?
“Мені здається, що тут треба більше пояснити різницю між двома програмами. Тому що програма кредитування” 5-7-9% “- це так чи інакше просто програма кредиту з низькими відсотками. Але для цих низьких відсотків позичальник повинен був підпадати під ті вимоги, які ставить перед ним комерційний банк. Тобто це наявність гарної кредитної репутації, відсутність заборгованості, наявність забезпечення для кредитів тощо. За таких умов далеко не всі позичальники, які хотіли б скористатися цією програмою, мали можливість до неї приєднатися. Паралельно уряд зараз запускає нову програму, яка вже передбачає не низький відсоток, хоча з огляду на те, що є забезпечення під державні гарантії відсоток теж буде не сильно великим. Але в випадку, коли позичальникові або мікропідприємцю, який хоче розпочати новий бізнес, не вистачає кредитної історії або забезпечення, тоді країна готова виступити гарантом того, що він виконає своїм зобов’язання. Тобто тут вже мова йде не стільки про відсотки, скільки про виконання вимог банків щодо позичальника. Запрацює або не запрацює? Знаєте, я пам’ятаю влітку інтерв’ю, яке давав заступник міністра фінансів і він сказав про те, що програма портфельних кредитних гарантій розробляється на рівні законопроекту в якості однієї зі складових внесення постійних змін до бюджетного Кодексу України. Тобто, щоб ця програма не існувала виключно упродовж 2020 року, а, щоб була постійною і стабільною. Поки що, наскільки я розумію, все-таки вибрали момент запуску програми в цьому році, тому зміни в основному стосуються саме бюджету на 2020 рік з подальшою перспективою уже аналізу даних за результатами ділової активності протягом четвертого кварталу і частини третього кварталу, який залишився, якщо підприємці встигнуть скористатися цією програмою для того, щоб закріпитися з нею на постійній основі. Як на мене, то це крок уряду, якого зазвичай і вимагають від нього парламентарії, кажучи про те: “яка ж підтримка бізнесу?”. Ну я не дуже схильний розцінювати це, як передвиборчий крок, тому що насправді слово “підтримка” є універсальним. Ось є одна програма кредиту, друга програма кредитування. Які ще додаткові кроки в цьому напрямку можна очікувати при дефіцитному бюджеті, який, й без того має обмеження щодо емісій і обсягів. Ну просто так роздавати гроші як мінімум складно і неможливо. Принаймні в сьогоднішній економічній ситуації в державі. В цілому, ця програма має всі шанси запрацювати. Єдине питання полягає в критеріях. Наскільки я розумію, уряд налаштований на те, що це будуть не всі суб’єкти господарювання, а все-таки буде профільний розподіл позичальників, які мають бажання стати учасниками цієї програми. Принаймні ідея була такою, щоб кредити під державні програми видавалися в сільській місцевості або для окремих сфер сільського господарства, які потребують стимулювання. Ну для цього вже потрібно детальніше ознайомитися з постановою Кабміну, яка визначить, як саме банки будуть приєднуватися до цих програм”, – сказав експерт.
Так яким саме сферам Кабмін повинен віддавати більшу пріоритетність в контексті надання кредитів? На чому повинен бути акцент?
“Мені здається, що за великим рахунком сфера може бути будь-якою, найголовніше – це місцевість. Тому що об’єктивно є регіони, які аналізує Кабмін і бачить, наприклад, що там вищий рівень безробіття в порівнянні з іншими територіями. Чи потрібні там додаткові заходи стимулювання? Виходить, що потрібні. Чи потрібен там додатковий фінансовий ресурс? Потрібен. Я не кажу про те, що цього всього не потрібно в місті Києві, але все-таки там доступ до фінансових ресурсів ширший, ніж, наприклад, в окремій місцевості сільських населених пунктів. Якщо ми поговоримо про те, чи зможе це швидко заробити? Це теж цікаво. Тому що для того, щоб отримати кредит, потрібно запропонувати, як мінімум свій бізнес-план і програму реалізації повернення цих коштів. Це теж не проста дорога, яка називається: “Добрий день, я хочу почати свій бізнес, будь ласка, дайте мені кредит”. Тут потрібно розуміти, що банк не сильно буде послаблювати свої вимоги до позичальників в контексті того, який саме вид діяльності він буде реалізовувати. Тому повернення грошей має бути в реальних перспективах, якщо сума грошей не сильно велика. Це або сфера торгівлі, або сфера побутових послуг, харчова сфера. Можливо, якщо ми говоримо про сільськогосподарську діяльність, то це будуть певні кредити, які безпосередньо пов’язані з сільським господарством. Але тут ще треба зрозуміти які саме суб’єкти господарювання ми кредитуємо і в чому їх потреба? Тому що спрямованість програми розрахована в першу чергу на мікробізнес”, – вважає фахівець.
Як фінансуватимуть гарантії по кредитах у 80% і яка тут може бути небезпека для нашого економічного становища?
“Я якщо чесно, то особливої небезпеки я не бачу. Тому, що, виходячи з того, що так чи інакше ця програма має свої ліміти і в цілому програми портфельних гарантій станом на сьогодні регулюється в максимальних обсягах, які допускає держбюджет. Тобто у нас приблизно 40 млрд гривень – це та сума державних гарантій, яка може надаватися урядом під різні проекти. Половина з них пішла під гарантії зобов’язань «Украавтодору», частина пішла під програму “5-7-9%” і 5 млрд піде на цю програму позик під держгарантії. Тому, так чи інакше показник державних гарантій визначається законом про державний бюджет. У нас одним з перших запобіжників є те, що закон про державний бюджет так чи інакше проходить через стіни парламенту. Як наслідок, якщо парламентарії проголосують за закон про державний бюджет, то вони бачать який обсяг і під яку державну програму розрахований. Також цей показник так чи інакше контролюється та узгоджується з тими, хто на сьогоднішній момент є нашими кредиторами – це МВФ. Тому вийти за межі цих гарантій нам ніхто не дозволить і як наслідок, збільшити пакет ОВДП під конкретно держгарантії у нас не вийде в силу об’єктивних обставин. Я не думаю, що ініціювання банкрутства позичальника буде державною функцією. Хоча звичайно треба буде подивитися документи, які прийме Кабмін. Між позичальником і гарантом завжди є кредитор. Кредитором виступає банк. Обслуговування за кредитним договором здійснює банківська установа. А це установа зацікавлена у відповідних договорах, оскільки отримує дохід від обслуговування кредитів. Плюс, країна не на всі сто відсотків буде покривати боргові зобов’язання позичальника, а тільки лише до 80% і це не означає, що це будуть абсолютні 80%. Тому тут дуже ймовірно, що на стороні ініціатора щодо примусового стягнення майна з такого боржника буде або банк, або Україна в особі Міністерства фінансів. Це не тільки буде питання одного уряду і Мінфіну, це буде стосуватися в першу чергу банків. Більш точно ми будемо розуміти ситуацію після розгляду договорів, які укладе Мінфін з банками”, – сказав він.
Якщо враховувати те, що закон таки запрацює і з урахуванням минулого досвіду, чи можна вже зараз передбачити конкретні ризики в контексті кредитів які не працюють?
“Звичайно ж хочеться сподіватися на те, що кожна успішна бізнес-ініціатива буде обслуговувати свої кредитні зобов’язання. Наскільки я розумію, то сьогодні сам Кабінет міністрів за тими даними, які були озвучені під час презентації цієї програми, допускає, що повернення кредитів буде, але в межі 10%”, – сказав Віргінський.
Ми зараз знаємо, що законопроект “про механізми забезпечення державних гарантій на портфельній підставі” лежить на доопрацюванні. Чи варто очікувати, що цей закон запрацює в Україні в поточному році?
“Саме цей законопроект щодо 5 млрд гривень вже проголосований. Тому все, що стосуватиметься внесення змін до бюджетного кодексу на постійній основі швидше за все буде прийнято Верховною Радою в найближчі два місяці. Не більше, не менше. Якщо вони звичайно планують і надалі реалізовувати цю ідею”, – резюмував експерт.
Нагадаємо, що в Україні банки почали активно конкурувати за позичальників за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9».
На цей час лідерами заявок є такі вітчизняні банки, як Кредобанк, Райффайзен Банк Аваль і Укргазбанк.
Стрічка новин 
