Палац культури «Будівельник» на Донбасі впевнено зміцнився в статусі довгобудів. Проект на його реконструкцію розробили ще в 2016-му. А 34-мільйонний тендер на реконструкцію виграла компанія-улюбленець департаменту капбудівництва Донецької облдержадміністрації.
Відомо, що коли за 2 роки тому з’ясувалося, що будівля 1962 року потребує додаткового зміцнення конструкцій, проект скорегували, відповідно і його вартість зросла.
Підрядник залишився колишнім, а на конкурсі він переміг фірму, зареєстровану за тією ж адресою. Але вже в цьому році проект раз видозмінили і вартість робіт, які тільки почалися, знову пішла вгору.
Нагадаємо, що торік Донецька облдержадміністрація оголосила про масштабну реконструкцію дитячого комплексу. За задумом збиралися оновити всі корпуси, витративши 51 млн гривень. Осучаснити запланували і їдальню – це ще 78 млн гривень. Плюс – прикрасити парк і інші – дрібні – об’єкти. Загалом кошторис перевалила за 130 млн гривень. Однак з часом ця цифра неухильно росла.
Таких довгобудів на Донбасі – занадто багато. І вони почали викликати непідробний інтерес у суспільства.
Спеціально для Першого Ділового телеканалу в ситуації розбирався Павло Жовніренко, Глава правління Центру стратегічних досліджень.
“Я не проводив розслідувань та досліджень з приводу хакерської атаки після виходу матеріалу Першого Ділового телеканалу, але перше, що приходить в голову, те, що йде війна, і чим менше грошей у однієї з сторін на ведення цієї війни, тим краще для іншої сторони. Тому будь-який безлад в Україні йде на користь Росії.
Недаремно посол США в Україні сказав колись, що корупція – це хвороба, яка роз’їдає тіло України і загрожує їй не менше ніж російські танки на Сході” – говорить експерт.
За словами Павла Жовніренка, коли робиться проект реконструкції будівлі, проводиться передпроектна робота: дослідження ґрунтів, фундаментів, самої будівлі. Тільки на основі цієї інформації робиться сам проект. Якщо всі ці роботи не виконані, а проект вже здали, то треба за власний кошт провести всі ці дослідження.
“Треба вносити зміни в сам проект, а на це також потрібні гроші. Далі час іде, іде інфляція, підіймаються ціни на матеріали тощо. Тобто тут цілий клубок – шикарна справа для наших антикорупційників. Треба дивитися з самого початку: яким чином з цим проектним інститутом укладалася угода? Яка угода? Що там прописано? Ось з чого потрібно починати” – заявляє спеціаліст.
Павло Жовніренко вважає, якщо місцева влада бачить, що справа з будівництвом та реконструкцією не йде, вони повинні відновити статус кво, тобто заявити про невиконання Донецькою облдержадміністрацією своїх функцій.
“Замовник повинен бути один, особливо у час децентралізації. Аналогічно, місцева влада повинна відповідати про те, що твориться у місті. Тоді б місцеві мешканці спитали з місцевої влади про їхню роботу. Тема йде про те, що відповідальність за сліди, які ведуть до підозр корупційності усієї цієї діяльності, лежить на владі. Місцеві мешканці так само повинні розуміти, що все це робиться не за гроші державного бюджету, а за гроші мешканців Краматорську.
Зараз пройшли місцеві вибори, тому люди повинні контролювати тих, кого обрали” – резюмував експерт.
Стрічка новин 
