Щонайменше чотири міжнародні банки подали звіти в Мережу по боротьбі з фінансовими злочинами Казначейства США (Financial Crimes Enforcement Network, FinCEN) про підозрілі транзакції офшорних компаній, пов’язаних з п’ятим президентом України Петром Порошенком. Загальна сума переказів досягає 65 млн. доларів.
Це стало відомо з даних розслідування банківських документів FinCEN Files.
FinCEN Files – це результати дослідження виданням Buzzfeed News більше 2500 злитих документів, більшість з яких були звітами про підозрілу діяльність (suspicious activities reports або SAR), які банки направляли в Мережу по боротьбі з фінансовими злочинами Казначейства США (Financial Crimes Enforcement Network, FinCEN) в період з 2000 по 2017 рік.
Про те, що незабаром після свого обрання президентом Петро Порошенко відкрив ряд офшорних компаній на Кіпрі, Британських Віргінських островах і в Нідерландах і завдяки цим компаніям, ймовірно, намагався уникнути сплати податків, було відомо ще з розслідування Панамських документів.
Витік FinCEN Files показав, що міжнародні банки подавали звіти про підозрілу діяльність цих офшорних компаній і їх зв’язок з Порошенком.
У звітах банки відзначають: «Порошенко, перебуваючи на посаді Президента України, міг брати участь в незаконних діях щодо створення офшорних компаній – і не повідомляв про це в деклараціях про доходи».
Спеціально для Першого ділового телеканалу в ситуації розбирався політолог Олексій Якубін.
“В мене складається враження, що тут повторюється історія з Panama Papers, про які теж багато говорили у світі. Були порушені справи в інших країнах, посадовці йшли у відставку, а в Україні було дуже тихо. Ми нібито про це говорили, але з рештою це не реалізувалося в конкретні справи. І тут є схожа історія. З одного боку, це – документи, це – безпосередньо можливість отримати інформацію про рух коштів, але при цьому це не обговорюється та десь загубилось на тлі виборів та коронавірусу.
Парадоксально, що навіть для правохоронних органів це, міжнародне розслідування не стало поштовхом до дій та перевірок” – говорить експерт.
За словами Олексія Якубіна, діджиталізація не дуже допомагає, адже інформація з фонду була втрачена. Документи та реєстри при певному маніпулюванні можна змінити.
“Сподіватися лише на діджиталізовані засоби не можна. Ми маємо зрозуміти, що це досить наївно. Матеріальні і діджиталізовані засоби повинні співіснувати у данному випадку. В цілому, якщо говорити про цю ситуацію, то мені здається, що тут свідомо було зроблене запутування слідів з цими матеріалами. Цей механізм відслідковувався через фінмоніторинг та судову систему. Всі ці речі потребують подальшої перевірки, адже були підозри. Тому, одна з проблем – це бездіяльність у нашій країні” – роз’яснює спеціаліст.
14 травня 2019 року, за тиждень до завершення президентської каденції Петра Порошенка, компанія JLI була розпущена. На питання журналістів, адресовані екс-президенту, прес-служба партії “Європейська солідарність” відповідала, що особисто Порошенко не володіє жодними офшорними компаніями. Тим не менш, Петро Олексійович у трійці найбагатших українців за версією Forbs. Вартість його активів на сьогодні – 1,4 млрд доларів. Однак, на початок його каденції, статки Порошенка оцінювали всього у 750 млн доларів. Відомо, що невдовзі після обрання президентом, Порошенко створив низку офшорних компаній на Кіпрі, у Нідерландах та Британських островах.
“Українські закони забороняють поєднувати функції президента та підприємницьку діяльність. Розмежування політичної діяльності та бізнесу – є захистом від корупції, а не навпаки. В наших умовах ми бачимо концепцію “влада – власність”. Тобто влада дозволяла покращити власну роботу бізнесу. В данному контексті, інформація від Forbs – дуже показова, адже якщо президент збільшує власні статки майже вдвічі за час каденції, на це повинне звернути увагу НАЗК” – резюмував Олексій Якубін.
Стрічка новин 
