«Закон про енергоефективність — це виконання нашою державою зобов’язань перед ЄС» — експерт

Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо енергоефективності. Про це повідомляє прес-служба Державної енергоефективності.

Основною метою документа є створення нових рамкових умов для стимулювання енергоефективності у всіх секторах економіки.

Закон визначає:

• щорічно передбачати у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік видатки за програмами щодо підвищення енергоефективності не менше ніж 1% видаткової частини бюджету;
• доручення уряду розробити та затвердити державні цільові програми енергетичної модернізації житлового фонду, підприємств-виробників теплової енергії, підприємств водопостачання та водовідведення.

Закон також усуває технічні перепони, які ускладнювали укладання ЕСКО-договорів, та надає повноцінного характеру розвитку енергосервісу. Цей механізм залучає приватні інвестиції в модернізацію бюджетних установ. Середня річна економія за реалізованими ЕСКО-проектами становить 35%.

Серед вагомих положень закону є такі:

• квитанції на оплату послуг з розподілу природного газу будуть містити у тому числі інформацію про енергоефективні заходи;
• великі підприємства зобов‘язані раз на 4 роки проводити енергоаудит, якщо не запроваджено сертифіковану систему енергетичного або екологічного менеджменту. Це сприятиме оптимізації витрат на енергоспоживання;
• органи державної влади та місцевого самоврядування мають купувати обладнання, що відповідає найвищому класу енергоефективності.

Використання саме такого обладнання дозволить надалі заощадити більше коштів, аніж закупівля техніки, що не є енергоефективно.

Подробиці теми розповіла директор офісу підтримки реформ Мінрегіону Юлія Перчук в ефірі телеканалу «Перший Діловий».

«Першочергово цей закон зобов’язує щорічні відрахування з державного бюджету на енергоефективні заходи. Будь-яка стратегія не працює, якщо вона не має фінансування. Так як цей закон це передбачає, то це вже велика перемога. З іншого боку закон запроваджує стимули для енергетичного аудиту великих підприємств, зокрема, для місцевого енергетичного планування. Також він створює більше стимулів для планування нашого споживання, для того, щоб ми все-таки прагнули до конкретних цілей на рівні держави», — пояснила експерт.

За словами директор офісу підтримки реформ Мінрегіону, прийняття закону про енергоефективність — це виконання зобов’язань перед Європейським Союзом в рамках Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

«Коли було прийнято асоціацію Україна-ЄС, то там був ряд положень, які передбачали імплементацію європейського законодавства, європейських директив в наше законодавство. Зокрема, це Директива 2010/ 31 /EC, яка стосується енергоефективності будівель всіх форм власності, і Директива 2012/ 27 /ЄС. Власне зараз ми в більшій мірі імплементуємо 27 Директиву», — зазначила вона.

Нагадаємо, Україна отримає 1 мільйон євро від Європейського Союзу на продовження реалізації проєкту «Енергоефективність громадських будівель в Україні».