Україна буде менше витрачати на обслуговування боргів і більше – на освіту, медицину і оборону, тоді як зарплати в країні до 2023-го будуть рости на 8-10% щорічно, зазначає український прем’єр Денис Шмигаль.
Кабмін затвердив Бюджетну декларацію і Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2022-2024 роки.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна переходить на середньострокове бюджетне планування, яке є головною бюджетною реформою країни, і до 2023 року зможе вийти на зростання ВВП в 5% щорічно.
Завдяки реформам, запланованим урядом, буде забезпечено зростання зарплат і пенсій в країні, а також збільшено видатки на підтримку бізнесу, оборону, медицину, освіту і дорожнє будівництво, пояснює Денис Шмигаль. Також, додає він, заплановано зменшення частки ВВП, яку перерозподіляє держава через свої витрати.
«Витрати бюджету в наступні 3 роки виростуть приблизно на 300 млрд гривень», – зазначає прем’єр.
Мінекономіки, своєю чергою, повідомляє, що, згідно з базовим сценарієм, зростання української економіки в 2022 році очікується на рівні 3,8%, в 2023-му прогнозується підйом ВВП на 4,7%, а в 2024-му – на 5% .
При цьому середня зарплата в Україні в наступному році виросте на 4,4%, в 2023-му – на 6,1%, а в 2024-му – на 5,6%.
Свою думку з цього приводу висловив Анатолій Дробязко, завідувач відділу державної наукової Академії фінансового управління.
“Це нормальна планова робота уряду. У травні уряд повинен надати свої прогнози щодо складання державного бюджету. Дуже добре, що ми виходимо на планування не на один рік, а на довгий термін. Це говорить про те, що ми як крана і наша бюджетна система розвиваємося.
Той таргет, який поставив наш уряд, відповідає прийнятим в ЄС нормам. Якщо ми ставимо амбітну мету бути колись членом Євросоюзу, то наш дефіцит бюджету не повинен перевищувати 3%. Зараз за планом попереднього року, він планувався на гальці 7,1%, а за фактом вийшов на рівні 5% “, – говорить експерт.
Анатолій Дробязко відзначає, що мета уряду є дуже реалістичною. Але, на жаль, Україна потрапила турбулентний період, коли ВВП то піднімається, то знижується.
“Головне завдання Національного банку України – це таргетування інфляції на гальки 5-7%. Але серед фахівців поки йде дискусія, щодо споживчої інфляції. Адже для бідних країн, в яких зараз належить Україні, дуже важливо, як змінюються ціни на продукти харчування в діапазоні товарів, що належать до комунальних послуг, а також ціни на зовнішніх ринках.
Інфляція в цьому році значною мірою пов’язана з тим, що значно зросли ціни на ті товари, де Україна є експортером і імпортером. Тому в цьому році ми імпортуємо інфляцію. Я ставлюся з великим скепсисом до можливості уряду впливати на інфляційні процеси. Ми не можемо впливати на ціни на продовольство і енергоносії на зовнішніх ринках. Тому не можемо абстрагуватися від того, що робиться в світі “, – упевнений фахівець.
Анатолій Дробязко додає, що якщо структура цін, яка склалася на сьогодні, буде приблизно така ж протягом трьох років, то це – реалістичний підхід. Але ціни на товарних ринках дуже нестабільні. Тому прогноз, який надають аналітики, може і не виправдатися.
“На жаль, Україна поступово втрачає позиції, пов’язані зі складністю економіки. Складність економіки – це можливість країни виробляти якомога більше товарів з високим ступенем доданої вартості. Країни, які виробляють автомобілі, літаки, мобільні телефони, вони менш залежні від кон’юнктури світових цін на примітивні товари, якими торгує Україна. Тому ми повинні збільшити виробництво високотехнологічної продукції “, – резюмує експерт.
Стрічка новин 
