Борг Китайської Народної Республіки досягає 40 трлн (265% від ВВП), дві третини якого, за інформацією видання Quartz, становлять борги компаній. «Таких масштабів закредитованості немає навіть у США», пише журналіст Богдан Мірошниченко у матеріалі для «Економічної правди».
На думку автора, раніше Китай міг собі це дозволити. ВВП Китаю щорічно зростав на 8–12%, що дозволяло залучати нові кошти. Але за останні десятиліття зростання економіки країни сповільнюється, а рефінансувати старі кредити стає складніше.
«Подібне гальмування економіки називається «посадкою». Вона може бути м’якою, зі збереженням робочих місць і без банкрутств, або жорсткою, що супроводжується економічною кризою та рецесією», – йдеться у статті.
Зараз Китаю загрожує лише жорсткий варіант «посадки», оскільки закредитовані компанії скоро повинні будуть віддавати набагато більше грошей, ніж надходитиме, пише Мірошниченко.
Він також нагадав, що у 2019 році Народний банк КНР провів стрес-тест банківської системи та з’ясував, що якщо річне зростання економіки буде менше ніж на 4,15% на рік, то половина китайських банків опиниться на межі дефолту.
«Оскільки, за різними оцінками, до 2026 року зростання китайського ВВП впаде до критичних 3–4% на рік, влада вирішила якнайшвидше позбутися заборгованості. Цей шлях обіцяє стати болючим», – зазначає автор.
На його думку, сьогодні Китай зіткнувся з багатьма системними проблемами. Зокрема, з неякісними кредитами, експортною залежністю, демографією, слабким внутрішнім попитом, проблемним девелоперським сектором.
«Різке відлучення економіки від фінансування може призвести до низки дефолтів і раптової кризи, яка вдарить по всьому світу», – переконаний Мірошниченко.
Додатковими подробицями теми Мірошниченко поділився в ефірі телеканалу “Перший Діловий“.
«Якщо говорити про 40 трлн доларів боргу, то тут швидше йдеться про внутрішній борг. Інакше кажучи, це ті гроші, які банк методично заливав в економіку Китаю з 2008 року. Так вийшло, що компанії отримували безліч ризикованих короткострокових позик, тіньовий сектор фінансових організацій розростався і загалом з’ясувалося, що наразі економіка Китаю через ці фактори перебуває на надто високому рівні закредитованості», — сказав він.
При цьому фахівець уточнив, що на цей час у Китаї чудово розуміють наявність проблеми та намагаються знайти виходить із ситуації, попри перешкоди у китайській політиці та економіці.
«Те, що зараз відбувається в Китаї, багато аналітиків називають пасткою середніх доходів. Це коли країна спочатку досягає певних економічних успіхів, а потім з роками їй стає набагато складніше розвиватися, і економіка починає сильно гальмувати. Тобто у випадку Китаю, його ВВП вже не зростатиме такими шаленими темпами, як це було у нульові роки. На цей час Китай потребує глибоких економічних реформ через боргову кризу. Тільки так він зможе підтримувати свої інновації та конкурувати зі світовими гігантами, зберігаючи при цьому стабільність фінансового сектора. Чи впорається з цим китайська влада – наразі велике питання. Але варто сказати, що наявність цієї проблеми там розуміють і наразі вже шукають кроки для вирішення ситуації. Однак зараз цьому перешкоджають численні економічні та політичні чинники», — зазначив експерт.
Раніше Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що конфлікти між США та Китаєм небезпечні для миру і закликав уникати нової холодної війни.
На його думку, конфлікти можуть призвести до проблем у світовій економіці та появи «конфліктних військових доктрин».
Стрічка новин 
