Колишньому заступнику голови Держгеонадр повідомили про підозру у службовій недбалості, яка в 2017 році завдала державі більш ніж 38 млн грн збитків. Про це повідомляє департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України.
«Колишньому першому заступнику Голови Держгеонадр повідомили про підозру – його службова недбалість завдала державі понад 38 млн грн збитків. У 2017 році екс-чиновник підписав лист-повідомлення, що містить недостовірну інформацію. Згідно з цим документом відповідно до наказів в.о. голови Держгеонадр було відстрочено дату призупинення дії спеціального дозволу на видобування корисних копалин загальнодержавного значення », – йдеться в повідомленні.
Відзначається, що згаданий лист надійшов на адресу профільного підприємства.
«Там на його підставі здійснили незаконний видобуток вогнетривких і тугоплавних глин в кількості 156 тис. 207 тонн. Це завдало державним інтересам 38,4 млн грн збитків – сума підтверджена висновком експертизи. Важливо: колишній перший заступник Держгеонадр за своїми посадовими обов’язками координував діяльність департаменту, співробітники якого готували лист-повідомлення. Він не вчинив жодних дій для контролю за раціональним і ефективним використанням надр, як було передбачено його посадою », – зазначено в повідомленні.
Повідомляється, що викрили незаконну діяльність оперативники Департаменту стратегічних розслідувань з колегами-правоохоронцями.
17 грудня екс-чиновнику повідомили про підозру у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366 (службове підроблення) та ч. 2 ст. 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу України. Досудове розслідування здійснюють слідчі Державного бюро розслідувань під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.
Свою думку, щодо цієї ситуації пояснила Тетяна Симоненко, фахівець з питань антимонопольної діяльності комунікаційної платформи «Ліга антитрасту»
“Стосовно компанії, або екс-чиновника на жаль припущень поки що немає. Адже наразі йде досудове розслідування слідчих ДБР за процесуальним керівництвом Генерального прокурора, тому ця інформація є закритою”, – говорить експертка.
На думку Тетяни Симоненко, навіть в порядку проведення аукціонів від продажу спецдозволів на користування надрами, передбачено, що учасник може поскаржитися до суду на діяльність або бездіяльність Держгеонадр.
“Враховуючи те, що вартість лоту розраховується Держгеонадрами відповідно до спеціальної методики, то в принципі, як учасник, так і правоохоронні органи можуть у судовому порядку звернутися до суду та спробувати оскаржити діяльність Держгеонадр, яка неправомірно розрахувала вартість лоту. Але враховуючи нашу судову систему, сказати, наскільки довгим буде судовий процес, та чим це закінчиться не можна”, – зазначає спеціалістка.
Тетяна Симоненко вважає, що спеціалісти Держгеонадр та вищі українські посадовці вирішують усі питання кулуарно, та кожен отримує з цієї ситуації певний зиск.
“У серпні 2018 року Антимонопольним комітетом за зверненням “Ютекс-Нафтогаз” було завершено розслідування в справі та підтверджено факт змови між компаніями “Газпром”, “Укргаздоб” та “Нафта і газ”. Проти компанії “Нафта і газ” провадження було закрите через ліквідацію фірми. Штрафи були накладені на компанії “Укргаздоб” та “Нафтогаз – Енергопром”.
Законом передбачено, що за змову на аукціоні АМКУ може оштрафувати винуватців до 10% річного доходу виручки. Але враховуючи, що інформація про фінансову звітність не міститься у відкритих джерелах, адже вона є закритою. Тому я не можу прорахувати, на який відсоток були оштрафовані компанії.
Також хочу зазначити, що компанії були створені в лютому 2016 року. Тому, враховуючи, що рішення комітет приймав у 2018 році, фінансова звітність для розрахунку розміру штраф бралася за 2017 рік”, – резюмувала Тетяна Симоненко.
Стрічка новин 
