З початку року ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» не платить по кредиту, який взяв у 2017 році під державні гарантії. Про це заявив Мінфін.
Завод, який належав екс-президенту Петру Порошенку, взяв в ПАТ «Укрексімбанк» 528,98 млн грн для «підвищення обороноздатності і безпеки держави Україна».
У липні 2020 року Міністерство фінансів, як гарант по кредиту, виплатило «Укрексімбанку» в цілому 101,77 млн гривень. З них 81,38 млн гривень – виплати по тілу кредиту за січень-травень поточного року, 19,85 млн гривень- відсотки за січень-квітень, і ще 539 тис. гривень – пеня.
Співвласник групи ТАС бізнесмен Сергій Тігіпко восени 2018 року придбав у президента Петра Порошенка АТ «Завод» Кузня на Рибальському» – одне з відомих на ринку підприємств Судпрому України.
До середини листопада 2018 року основним акціонером ПрАТ з пакетом в 73,9067% акцій приватизованого в 1995 році суднозаводу виступало ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Капітал» (раніше – «Фонд «Петра Порошенка»). Другим за величиною акціонером з пакетом в 20,1280% акцій виступав ПАТ «ЗНКІФ «ВІК», який сконцентрував активи народного депутата Ігоря Кононенка.
Чому держава має сплачувати борги підприємства замість власника?
На думку Дениса Шинкаренка, експерта та активіста, екс-президент Петро Порошенко вкотре показав, що йому начхати на народ і на державу.
«Він отримав кредит під державні гарантії, який не збирався повертати. А зараз цей кредит мають сплатити з наших податків. Це абсурдна ситуація і екс-президент мусить сплатити свої борги і відповісти за свої дії. Думаю, що керівництво «Укрексімбанку» було в курсі кому і навіщо дає кредит, як і в курсі того, що Порошенко не буде повертати його», – каже Шинкаренко.
Експерт розповів, що офіційно держава не має претензій до «Кузні на Рибальському», оскільки власники провернули схему – вони передали активи «Кузні» іншій структурі, при чому безкоштовно. Таким чином вони хочуть уникнути відповідальності, а саме підприємство зробити банкрутом. За словами експерта – цією схемою мусять зайнятися правоохоронні органи.
«Всі активи передали підприємству з уставним капіталом усього 6 млн. гривень. І це натомість, щоб продати ці активи і повернути банку борг. Натомість країна залишилась без виробничих потужностей – а це, на хвилинку, оборонний секто», – зазначив Шинкаренко.
Кредит в майже 530 млн. гривен був виданий «Кузні на Рибальському» задля підвищення обороноздатності країни. Проте сам кредит було взято на юридичну особу – таким чином власники уникнули відповідальності. Багато юристів стверджує, що це розповсюджена схема.
«В 2019 році у підприємства були борги десь на 1 мільярд гривень. І варто говорити, що власники взяли на додачу ще й кредит, потім усе переписали на інших осіб і отримали прибутки. І це не дивлячись на те, що завод не виконав замовлення Міноборони, яке також подало позов у травні 2020 року. Проте, думаю, що Міноборони просто стане в чергу за банком. Але взяти з «Кузні на Рибальскому» зараз нема чого й далі не буде чого», – пояснив Шинкаренко.
Стрічка новин 
