НКРЕКП розрахувала для всіх облгазів тарифи на розподіл газу на наступний рік. Регулятор знизив тарифи в два-три рази, в порівнянні з тими, які подали облгази в своїх розрахунках.
Наприклад, АТ “Херсонгаз”, який при діючому тарифі в розмірі 1,12 грн / кубометр подавав обгрунтування на підвищення тарифу до 3,07 грн / кубометр. Втім, в НКРЕКП вважають, що компанії вистачить і 1,8 грн / кубометр.
Не гірше апетити і в АТ “Кіровоградгаз”, який знаходиться під управлінням НАК “Нафтогаз України”. Газорозподільна компанія газового монополіста подала обґрунтування на тариф в розмірі 3,15 грн / кубометр.
Це в три рази більше, ніж діючий тариф на доставку – 1,04 грн / кубометр. Розрахований Регулятором тариф АТ “Кіровоградгаз” зросте до 1,75 грн / кубометр.
Також НКРЕКП зрізала запити операторів ГРМ, що входять до Регіональної газову компанію. Наприклад, для АТ “Львівгаз” та АТ “Житомиргаз” зменшили розмір тарифу з 4,14 грн / кубометр до 1,79 грн / кубометр і 3,32 грн / кубометр до 1,82 грн / кубометр відповідно.
Велика різниця між обґрунтуваннями облгазів і затвердженими НКРЕКП проектами пояснюється тим, що в розрахунках були враховані збитки попередніх періодів. Йдеться про борги, які виникли в газорозподільних компаніях перед АТ “Укртрансгаз” через збитковість тарифу і які вони повинні сплатити.
НКРЕКП в своїх розрахунках грунтується на тому, щоб покрити обґрунтовані витрати газорозподільних компаній і компенсувати збитки компаній поступово, а не за два роки.
Запобігти зростанню тарифів могли б народні депутати, якби прийняли законопроект №3800-1, який був зареєстрований у Верховній Раді ще в кінці липня 2020 року. Він передбачає списання боргів, які виникли через збитковість тарифів на розподіл. Поки ж цей законопроект не прийнятий і ці борги повинні бути компенсовані через тариф на доставку газу.
Своє ставлення до ситуації, що склалася висловив журналіст Сергій Головньов.
“Проблема не в обсягах. Тариф береться, якщо грубо, від кількості споживачів на одиницю довжини мережі. Якщо Києві щільне населення розташоване на невеликій площі, то там буде тариф нижчий. А на Закарпатті мала щільність споживачів на одиницю довжини мережі. Все залежить від витрат кожного окремого облгазу, який обслуговує мережі, якими він оперує”, – зазначає експерт.
Сергій Головньов вважає, що зараз НКРЕКП взяло прив’язку до обсягів, адже вже у 2015-2016 роках була спроба створити абонплату. Тоді вона провалилась. Проте НКРЕКП брала логічну схему про те, що споживач повинен сплачувати за потужність, а не обсяг. Щоб люди не були шоковані, регулятор вирішив вводити схем з обсягом.
“Є факти, що облгази заклали у тарифи минулі борги.Але питання тут комплексне та проблематичне. Мабуть, потрібно підвищувати тарифи до нормального рівня, але водночас треба й забезпечити відсутність монополії при контролюванні цих грошей.
Якщо б у нас теоретично була фондова біржа, та облгази частину акцій продавали б там, але вони не хочуть цього робити. Ми розуміємо, що 70% облгазів належать Фірташу, тому підвищення тарифів виглядає як набивання кишень Фірташа”, – зазначає спеціаліст.
За словами Сергія Головньова, уряд для боротьби з боргами створив навіть цілий законопроект, згідно з яким борги будуть списані повністю. Але наразі Нафтогаз виступає проти цієї ідеї.
“Це такий бізнес, де гроші беруться тільки від споживачів. Адже все, що заплатять облгази – це те, що заплатять побутові споживачі. Насправді складна ситуація, тому як її вирішити, поки що не знаю” – резюмував Сергій Головньов.
Стрічка новин 
