Верховна Рада 13 квітня на вечірньому засіданні без дискусій та обговорення прийняла в другому читанні та в цілому законопроект № 4475, який змушує банки провести конвертацію валютних іпотечних кредитів в гривневі по пільговому курсу, зниженою ставкою і зі списанням штрафів та пені. Збитки банків досягнутий мінімум 10 млрд грн.
За відповідний закон проголосували 272 депутатів, а саме 218 депутатів фракції «Слуги народу», 17 депутатів групи «Довіра», 15 депутатів фракції «ВО Батьківщина», 11 депутатів групи «За майбутнє», 9 позафракційних депутатів, 3 депутати «Європейської солідарності».
Закон прийняли за 53 секунди: спікер Дмитро Разумков зачитав його назву, і депутати без обговорення його підтримали.
Підтримали депутати й пов’язані з ним законопроекти №4398 (банкрутство боржника по валютному кредиту без залучення арбітражного керуючого і можливість встановлення в суді мінімальної суми погашення заборгованості за кредитом) і №4399 (звільнення від сплати 18-процентного податку на доходи фізичних осіб зі списаного боржнику кредиту).
Проти законопроекту №4475 виступали НБУ і банківська спільнота, оскільки він суперечить законодавству, Конституції, а також призведе до збитків банків.
Згідно з документом, підготовленим до другого читання, банк або новий кредитор, якому був проданий борг, зобов’язані реструктуризувати валютний іпотечний кредит на першу вимогу позичальника.
Обов’язковою реструктуризації підлягають кредити, за якими не було прострочення на 1 січня 2014 року (тобто за якими позичальники платили при курсі 8 грн/долар), за умови, що площа житла не перевищує встановлені депутатами «соціальні» норми – до 140 кв. м для квартир і 250 кв. м – для будівель.
Поточна несплачена сума валютних кредитів позичальників буде конвертована в гривневі за середнім курсом між датою отримання кредиту (умовні 5,05 грн/долар) і курсу на день реструктуризації (умовні 28 грн / долар), тобто приблизно по 16,5 грн / долар.
Які наслідки можуть бути для банківської системи України? Подробиці теми розповіли народний депутат України дев’ятого скликання і за сумісництвом ініціатор одного з законопроектів Тарас Тарасенко та заступник голови Ради НБУ Василь Фурман в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«У цьому ракурсі потрібно розуміти, що держава повинна піклуватися, як про своїх людей, так і про бізнес. Тому при написанні законопроектів, я шукав ряд моделей, які могли б врахувати й бажання бізнесу, і відповідну турботу про людей. Відносно закону №4485 про примусову реструктуризацію – ця проблема дійсно мало обговорювалася. Але обговорити закон я намагався протягом року і пропонував конкретну модель бізнес-асоціаціям. Я говорив про те, що можна запропонувати свої варіанти щодо того, як розв’язати це питання. Але на жаль, поки Комітет ВР все-таки не прийняв цей закон в першому читанні, ніхто ніяких пропозицій по даній ініціативі не озвучував. Тому наразі бізнесу не потрібно говорити про те, що це нібито з ним не обговорювалося. Адже ми не можемо розглядати позицію ультиматуму: «виженім людей і взагалі забудемо про їхні права» – таким чином створюючи соціальну проблему. У нас мораторій на примусову реструктуризацію існував з 2014 року, але насправді велика частина валютних боргів у нас з 2008 року. В цьому законі держава фактично бере на себе роль арбітра, оскільки ні боржники, ні їх банки не можуть між собою досягти спільних домовленостей», – прокоментував фахівець.
При цьому Національний банк України не підтримав дану ініціативу і публічно розкритикував закон.
«У нас дійсно є офіційна заява з боку Національного банку України, який говорив про те, що така реструктуризація повинна відбуватися на ринкових збалансованих умовах. Нацбанк говорив про те, що цей механізм вже фактично відрегульований чинним законодавством. І якби мораторій за цією справою був знятий, то це питання і надалі регулювався. У нас в Кодексі «про банкрутство» прописано, що якщо фізична особа не має достатню кількість коштів, то вони через механізм банкрутства могло б розв’язати це питання. При цьому мінімальну кількість житлової площі розміром в 60 кв. метрів українці могли б все одно зберегти. У НБУ вважають, що в даному контексті – це був би більш збалансований підхід. Поточна проблема ж не тільки виключно українська. На початку 2000 років з подібними проблемами стикалися також країни, як Польща та Угорщина. Просто тоді ті держави змогли досить швидко вирішити це питання. У нас же це питання було максимально заполітизоване і через мораторії, у нас по суті, з 2009 року і до цього дня для багатьох валютних боржників – ситуація все ще не наважилася. У минулі роки комерційні банки України завжди йшли назустріч валютним боржника, чітко розуміючи цю проблематику. Як правило, банки легко списували й штрафи, і пеню, і навіть використовували дисконт в більш ніж 50%. Питання було лише в тому, щоб у фізичної особи взагалі було бажання виплачувати цей кредит», – сказав представник НБУ.
Раніше в ефірі “Першого Ділового” партнер адвокатського об’єднання «Uniminds» Дмитро Онученко оцінив цей закон неоднозначно. Адже з одного боку – це добре, коли держава шукає вихід з тих ситуацій, які дуже складно вирішити.
Однак з іншого боку, зараз це більше виглядає як популізм. Адже суспільству хочеться вірити, що влада про нього не забула і допомагає, але в реальності цієї допомогою зможуть скористатися лише одиниці – в своїй більшості люди самостійно знайшли вихід з кризи тих років.
Стрічка новин 
