Активізація експортно-кредитного агентства дозволить збільшити обсяг загального експорту України на 2-3% і, відповідно, збільшити ВВП України на 0,5-1 процентний пункт. Але в Україні, попри всі обіцянки, запустити роботу агентства – воно все ще не запрацювало.
Експорт є важливою частиною економіки України: в обсягах ВВП – це близько 50%. Кризові явища залишили свій негативний вплив.
Така ситуація вимагає пошуку нових ринків збуту вітчизняної продукції, а також розвитку існуючих фінансових інструментів підтримки експорту для нарощування його обсягів. Одним з таких дієвих інструментів є стимулювання українського походження за допомогою спеціалізованих установ, наприклад, Експортно-кредитного агентства (ЕКА).
Діяльність ЕКА спрямована на страхування, перестрахування і забезпечення українських експортерів на найбільш складних ринках світу (Африки, Азії, Центральної та Південної Америки). Зараз ці країни складають більше 40% ринку експорту української продукції, що в перспективі може бути збільшений ще на 10-15 процентних пунктів, або приблизно $ 5 млрд.
Зараз вихід українських експортерів і постійна робота на цих ринках украй складна і ризикована без залучення страхових послуг. А ці послуги, на жаль, сьогодні не здійснюються діючими страховими компаніями. Тому ЕКА буде компенсувати прогалини страхового ринку для українських експортерів.
Подробиці теми розповів заступник міністра економрозвитку Олександр Романишин в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«Потрібно знаходити баланс у багатьох питаннях. Адже світ змінився та умови бізнес-діяльності й економічних відносин теж змінюються. Змінюється геополітика і змінюються навіть бізнес-моделі. Навіть якщо згадати певні галузі бізнесу, деякі з них зникають, а деякі, навпаки, починають зароджуватися. У нас вже банки стають IT-провайдерами, а заправки перетворилися в магазини при дорогах. Тобто настільки швидко відбуваються всі ці трансформації, що наразі визначити до якої конкретно сфері належить той чи інший бізнес, стає все складніше. Тому, коли ми говоримо про державну підтримку бізнесу, складно визначити, які саме сфери потребують цього найбільше», – сказав експерт.
За його словами, нині вже потрібно дивитися на речі під зовсім іншим кутом. Наприклад, в контексті бізнесу сучасний підхід повинен бути скоординований на створення кооперації.
Також він підкреслив, що на поточний момент Україна є однією з останніх країн, яка досі не запустила експортно-кредитне агентство.
«Під час всеукраїнського форуму дуже чітко звучали тези й від влади, і від бізнесу про те, що кооперація – це основа того, що разом можна буде створити велику додану вартість. Тоді у нас з’являться профільні індустріальні кластери, з якими буде простіше йти вперед і лобіювати певні речі, а також презентувати себе на міжнародній арені», – вважає фахівець.
Він заявив, що в країні повинен існувати здоровий протекціонізм.
«Він повинен існувати в рамках чинних угод і зобов’язань України перед своїми партнерами. Країна повинна мати проактивну позицію, і являти собою певний суб’єкт на міжнародній арені бізнесу, при цьому беручи участь в створенні тих правил, які дозволили б захистити згадані зобов’язання. У цьому контексті об’єднаний бізнес діє сильніше, тоді у країни є «здорове» лобі, що своєю чергою, дозволяє захистити національного виробника. Тоді у нас відразу ж поміняються ланцюжки постачання. Зараз окремо кожна країна в Європі використовує такі методи протекціонізму. Це відбувається навіть на рівні регіонів. Наприклад, в Австрії на полиці супермаркету ставлять продукцію місцевого виробника газованих напоїв, схожу на кока-колу. Таким чином країна лобіює і захищає свого виробника. Тому що це все податки та додаткові робочі місця», – навів приклад він.
При цьому як така політика може знайти точки дотику з промисловим безвізом, на якому зараз наполягає українська влада?
«Це в першу чергу певна можливість для українських виробників бути представленими на європейських ринках. Якщо подивитися на динаміку торговельних відносин, то ми зараз країна номер один для ЄС в контексті постачання органічною продукції. Тобто, у нас вже є там своя продуктова ніша», – розповів Романішин.
Нагадаємо, що згідно з ціновим моніторингом, за період липня-лютого 2020/21 років Україна імпортувала рекордні 12,9 тисячі тонн борошна, що в 5,3 раза більше аналогічного показника у попередньому сезоні (2,4 тисячі тонн).
У лютому 95% борошна було привезено в Україну з Білорусі за середньозваженою вартістю 6846 грн/тонну.
Стрічка новин 
