Експерти підрахували, що підвищення ренти на видобуток марганцевої руди у «ресурсному» законі 5600 могло б щороку поповнювати бюджет на 600-800 мільйонів гривень. Та з фінального читання документа зникли зміни щодо марганцевої руди. При цьому, голова парламентського профільного комітету Данило Гетманцев заявляв, що Верховна Рада змінить формулу нарахування ренти для марганцевої руди за аналогією з рентою на залізну руду. Президент вже оперативно підписав цей закон.
Наскільки вирішується проблематика низької ренти на видобуток залізної та марганцевої руд говорили в студії телеканалу «Перший Діловий» з кандидатом економічних наук, директором ДП «Укрпромзавнішекспертиза» Володимиром Власюком.
Зокрема, стосовно змін щодо залізної руди прокоментував слова голови профільного комітету Андрія Геруса про те, що Україна зможе отримувати 1,5 мільярда доларів на рік.
«Мені здається, що це трішки забагато. Я говорю як економіст. І це залежить від цін на залізну та марганцеву руду. Цей процес на ринках досить волатильний. Ми знаємо, в цьому році ціни були дійсно високі. Вони на CFR в Китаї на концентрат Fe 62% заліза коштували майже 205 доларів максимум. Потім ціни почали знижуватись. Якщо будуть такі ціни, то можна говорити про такі цифри. Але, здається, ціни будуть нижчі, тому сума буде менша. Але, що хотів би відзначити стосовно того, які відбулись зміни. По-перше, механізм став прозорішим. Це таке вдосконалення цим законопроєктом. Тим, що тепер береться нарахування від ціни, а ціна чи індекс – це досить прозора величина, яку друкують ряд провідних видань комерційних, які дають ці індикативи», – розповів Власюк.
Він пояснив, що тепер компанії не будуть розраховувати собівартість.
«До цього була собівартість. Собівартість можна було порахувати 15 доларів, 20-30 – процес, який дуже важко назвати прозорим. А зараз відбувається таке унормування. І коефіцієнти відповідно примінюються, до певного розміру ціни на світових ринках прив’язуються. Тобто цей механізм став зрозуміліший і прозоріший, і такий механізм застосовується в світі. Саме відрахування від індексів цін – це застосовується в світі. Оскільки ключовим ринком, де ціна формується, є ринок Китаю завдяки великим обсягам торгівлі цим продуктом, тому закономірно взято показник CFR (Китай). Але ще нюанс – звідти вираховується вартість фрахту. Це був предмет дискусій. Думали, чи брати CFR (Китай), але туди ж ще треба довезти. Зараз вирішили, що треба відраховувати назад і виймати складову фрахту від цієї ціни. Тобто ціна буде не така, як публікується в індексі, там 150 доларів, а буде менша на оцю величину фрахту», – зауважив економіст.
Також фахівець розповів, чому виокремили у ресурсному законопроєкті залізні руди, а про інші копалини «забули».
«У нас в країні серйозно ведеться видобуток залізних руд і марганцевих руд. Інші копалини видобуваються в інших масштабах. У нас тисяча ліцензій, з якими ніхто нічого не робить. Але це інше трішки питання. Багато в нас є власників ліцензій, які їх просто тримають, але на жаль у нас розробки немає. Це теж дуже серйозна тема для економічного зростання країни», – зауважив він.
А те, що у фінальній версії ресурсного документа не стало пункту про марганцеву руду – експерт назвав, швидше, політичним питанням.
«Марганцева руда – це також має бути об’єктом. Я думаю, що тут вже якісь речі, мабуть, політичні», – резюмував фахівець.
Стрічка новин 
