Закон щодо локалізації в машинобудуванні, який набуде чинності влітку 2022 року, залишиться напівзаходом для вітчизняних виробників. Так вважають в Українському союзі промисловців та підприємців (УСПП).
Очікувалося, що це удосконалило б державну політику підтримки місцевого виробництва, принесло б додаткове зростання ВВП щонайменше на 4% та створило б кілька десятків тисяч робочих місць. Проте даний ентузіазм не до кінця розділяють в УСПП. Зокрема, двояко сприйняли компроміс, на який пішла Верховна Рада. Так, аби уникнути занепокоєння європейських партнерів, було виключено вимогу локалізації товарів із держав-підписантів угоди GPA, серед яких Сполучені Штати та Європейський Союз, частка яких – близько 50% всього імпорту у машинобудівній сфері. До всього – норми вводитимуться поволі: на рівні від 10% у поточному році та до 40% у 2028-му.
«Отже, скоригувавши його таким чином, ми отримали напівзаходи для українських виробників, зменшивши масштаб запланованої ініціативи», – кажуть в УСПП.
Тож в Українському союзі промисловців та підприємців виступають за якнайшвидше прийняття підзаконних актів, що нормують механізм локалізації.
Також в УСПП переконані, що Україна має обговорити із європейськими партнерами інші релевантні шляхи стимулювання національного виробника: конкретні обсяги залучення європейських грантів для модернізації промисловості, зеленого переходу, збільшення обсягу квот на експорт з України в Євросоюз.
Нагадаємо, що днями президент підписав закон про локалізацію в машинобудівній галузі.
Раніше ми повідомляли, що Україні зростає виробництво автомобілів. Відтак, минулого року було зібрано 8153 одиниці автотранспортних засобів, що на 65% більше, ніж у 2020 році.
Стрічка новин 
