Міністерство фінансів України розпочало підготовку Бюджетної декларації на 2022-2024 роки.
“Мінфін почав процес підготовки Бюджетної декларації на 2022-2024 роки. Документ визначає принципи бюджетної політики і показники державного бюджету на середньостроковий період і є основою для складання проекту державного бюджету і прогнозів місцевих бюджетів”, – вказало на сайті Мінфіну.
Як повідомлялося, Мінфін в 2020 році переніс запуск середньострокового бюджетного планування, пославшись на невизначеність волатильності економічних прогнозів.
Верховна Рада 6 грудня 2018 прийняла в цілому закон “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування”, яким ввела трирічне бюджетне планування.
У прийнятому документі Мінфін відповідає за складання Бюджетної декларації, яка визначає бюджетну політику на наступні три роки, і щорічно спільно з іншими головними розпорядниками коштів держбюджету оновлює її і подає відповідний проект Кабміну до 15 травня.
Свою думку з цього приводу висловив Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії
“Ключова причина прогнозу – перехід до середньострокового бюджетного планування. Це надзвичайно правильний процес, тому що ми маємо відходити від спрямувань майже всіх видатків виключно на державне споживання, ми маємо краще планувати власне державні інвестиції за умов, коли частка інвестиції в українському ВВП є надзвичайно низькою.
Для того, щоб ці інвестиції були ефективнішими, їх потрібно планувати на тривалий час, аби зрозуміти, скільки коштів є на них, щоб фінансування не зупинялося на пів дороги. І ми не добудовували, як це було, наприклад, с ОХМАТДИТОМ, коли ми будували одну лікарню протягом двох десятиріч”, – говорить експерт.
Гліб Вишлінський вважає, що наступним кроком повинна бути деполітизація цього процесу, аби в прогнозах була реальність, а не амбіції політиків. Але зараз можна вітати розширення горизонту планування і прогнозування загалом.
“Реалії формуються планами. Якщо нічого не планувати, то ти опинишся у хаосі. Тому, будь-який елемент планування цей хаос зменшує, тому що змушує широке коло осіб цього планування задуматися над своїми цілями та досягненнями”, – зазначає фахівець.
Вишлінський впевнений, що треба розрізняти політиків і чиновників. Вони бувають різної якості, але порівнювати їх не можна. Якщо ми говоримо про процес макроекономічного прогнозування, то команда, яка працює над цим у Міністерстві економіки, є надзвичайно фаховою.
Вже те, наскільки політики дослуховуються до порад цих фахівців, це є інше питання. Але потрібно розуміти, на кого можна у владі покладатися.
“Зрозуміло, що в різних секторах економіки ціни зміняться по-різному. Звісно, це стосується транспорту, енергетики. Але тут є велика міра невизначеності, адже навіть в кращі часи були великі коливання на ринках енергоносіїв в світі, ціна на нафту коливалася більше ніж 100 доларів за барель тощо. Зараз, ситуація з пандемією в світі є ключовим чинником в формуванні цін зокрема на нафту.
У нас на жаль було багато періодів в історії, коли національна валюта штучно трималася на одному рівні. Причиною цього було те, що Національний банк був не занадто незалежним. Від 2015 року, гривня є досить стабільною валютою, адже протягом цих років курс долара та євро у країні є більш-менш однаковим. Тому, якщо українська влада не буде робити нерозумних речей, то у нас є всі підстави очікувати на посилення гривні коштом експорту сировини та товарі, як виробляються в країні “, – резюмує спеціаліст.
Стрічка новин 
