98% тендерів на капремонт та реконструкцію соціальних об’єктів інфраструктури відбувається із порушеннями, за заздалегідь відпрацьованою схемою. Йдеться про формування кваліфікаційних норм під конкретного підрядника з потрібною ціною та навіть картельну змову. А от непотрібних учасників знімають з конкурсу іноді без пояснення причин.
Саме такі махінації ожили восени після певного затишшя, коли весною галасу наробила історія з тендером на будівництво сміттєпереробної станції за більше ніж 60 млн гривень. Тоді тендер, на якому обирали виконавця робіт пройшов за участі двох пов’язаних між собою фірм, а переможцем став давній партнер посадовців, а також отримувач багатомільйонних підрядів.
Також варто пригадати епізод з розслідування якого взялися правоохоронці. За даними слідства, посадовці регіонального центру поводження з відходами, що було створено Донецькою облдержадміністрацією, у змові з однією фірмою штучно завищували ціни на системи моніторингу якості повітря більше ніж у двічі.
Спеціально для Першого ділового телеканалу з ситуацією розбиралася Агія Загребельська, екс-держуповноважена АМКУ.
“На жаль, дійсно, на сьогодні слово “тендери” у більшості представників бізнесу асоціюється зі словом “корупція” або зі словом “схеми”. З кожним роком ми спостерігаємо, що ситуація не покращується, а навпаки, погіршується, не дивлячись на законодавство, яке приймається, на зміни, які проводяться. Все одно замовники ті, яких ми можемо віднести до корупціонерів, вони відшукують все нові і нові способи для того, щоб забезпечити перемогу в тендері потрібними їм учаснику. Як результат, замовник за це отримує певний відкат.
І все було б нічого, ми б могли і надалі за цим спостерігати мовчки, якби на тендерах не витрачались наші гроші. І навіть, якщо хтось каже “Яка різниця?”, то мені, як платнику податків, є різниця, адже це витрачаються й мої гроші. І внаслідок корупції держава витрачає кожного року зайвих коштів на тендерах від 10 до 50%. Якщо ми рахуємо, що на тендерах витрачаються сотні мільярдів гривень, то відповідно, можемо порахувати, скільки з цих коштів просто йдуть до гаманців корупціонерів” – заявляє експертка.
На думку Агії Загребельської, чим гірша ситуація в регіоні економічно, відповідно, чим гірше там працюють органи державної влади, тим гірша там ситуація і корупцією. Донецьку і Луганську області можна віднести до лідерів щодо порушень під час проведення тендерів і щодо витрати зайвих коштів.
“Перш за все, це неякісна робота місцевих органів влади та правоохоронців, які не карають за подібні порушення. Відповідно, коли особа не несе покарання за свої злочини, працює принцип невідворотності покарання, то вона це продовжує робити. Навіть не тільки вона, а й інші, хто побачив, що все можна робити безкарно” – говорить спеціалістка.
Відомо, що ще у вересні президент Зеленський запевняв, що проблему з тендерними тролями буде вирішено. За словами президента, саме АМКУ заблокував роботу “тендерних тролів”, які заробляли мільйони на ціновому демпінгу тендерів. На Донеччині також багато скарг було пов’язано саме із судовою системою.
“Влада взяла таку “моду” називати тендерними тролями компанії, які йдуть і захищають власні права до АМКУ, коли її неправомірно не допускають до участі в тендері. На цю компанію вішають тавро “тендерний троль”. І надалі ця компанія наражається на всілякі неприємності. Справжніх представників змови набагато менше.
Якщо АМКУ прийняв законне рішення, що компанія не може брати участь у тендері, так і повинно бути. І жоден суд не може настільки розширювати власні повноваження. Дії суддів залишаються безкарними, а кількість ухвал тільки збільшується. На сьогодні це – усталена практика” – резюмувала Агія Загребельська.
Стрічка новин 
