Завдяки відкриттю ринку землі в Україні ціна на землю зросте як мінімум удвічі протягом найближчих 3-5 років. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на форумі «Україна 30. Земля».
«Відкриття ринку землі призведе до зростання ціни на землю як мінімум удвічі протягом перших 3-5 років, такі наші оцінки», – сказав він.
Прем’єр-міністр також зазначив, що при ефективному управлінні землею потенціал збільшення надходжень до місцевих бюджетів становить до 12 млрд грн.
Глава уряду нагадав, що недавно Верховна Рада ухвалила у цілому законопроекти №2194 і №2195, які стали одним з останніх кроків до запуску в Україні повноцінного ринку землі. За підрахунками Міністерства економіки, в останні роки у власність громад передано 4 млн гектарів землі оціночною вартістю близько 20 млрд доларів.
Цю тему обговорили в ефірі телеканалу “Перший Діловий” з юристом із земельних питань Вікторією Кіпріяновою.
Зокрема, вона прокоментувала підписаний президентом закон №2194, який відкриває багато можливостей громадам – вони зможуть розпоряджатися своїми землями.
“Дійсно, закон вступив в силу в частині передачі земель громадам. Всі землі за межами населеного пункту, крім окремих категорій земель – перейшли у власність територіальних громад. Для самих громад потрібно буде провести певні дії. Тобто, якщо земельна ділянка є зареєстрована в реєстрі як державна – потрібно провести перереєстрацію. В такому випадку громада може повноцінно розпоряджатися такими ділянками. Але в той же час попередні розпорядники своє право розпоряджатися уже втратили. Тому, так – всі землі перейшли громадам. По земельних ділянках, які є несформовані, так звані – білі плями на кадастрі, які були непроінвентаризовані – вони автоматично стали комунальною власністю. І органи місцевого самоврядування можуть ними розпоряджатися”, – зазначила Кіпріянова.
Також експерт розповіла про проблемні питання в напрямку реалізації цього закону.
“Проблема, мабуть, це небажання самих органів місцевого самоврядування вчиняти певні дії щодо реєстрації прав на вказані земельні ділянки. І в різних громад для цього можуть бути різні причини. Іноді буває безпосередній супротив. Оскільки в самій громаді йде супротив якихось політичних сил. Або дуже часто є підставою, що самі громади не готові реєструвати за собою землю. Оскільки в них лежить уже сотні-тисячі заяв на безоплатну приватизацію по 2 гектари, а громади не зацікавлені в тому, щоб втратити останній можливий ресурс, за рахунок якого громада може існувати”, – наголосила експерт.
Стрічка новин 
