Поточний рік почався з заяви директора-розпорядника МВФ Крісталіни Георгієвої про те, що кредитор готовий виділити Україні перші гроші за новою трирічною програмою EFF як тільки наша країна виконає всі умови. Гроші отримати так і не вдалося – вже навесні EEF замінили на 18-місячну програму stand-by.
Перший транш цієї допомоги вперше перерахували прямо до бюджету, а не в золотовалютні резерви. Але це був далеко не єдиний кредит, який отримала Україна за минулі 12 місяців.
Частина з цих коштів надійде на наші рахунки вже у 2021 році, але формально їх слід вважати боргами року, що минає. За рік українська влада набрала кредитів на 189 мільярдів гривень. Це приблизно по 5061 гривню на кожного українця.
В ООН 25 березня оголосили про запуск Глобального плану гуманітарного реагування для боротьби з коронавірусом. І, за словами постійного представника України при ООН Олега Ніколенка, допомога для України передбачена в розмірі 33 млн доларів США. До кінця року, в цілому, планувалося мобілізувати 165 млн доларів.
До цього Google додав ще 550 тисяч доларів, які пішли Міністерству охорони здоров’я на інформаційну кампанію про коронавірус. Втім, всі ці гроші записувати в борги некоректно – вони є скоріше гуманітарною допомогою.
Другий масштабний раунд запозичень припав на квітень. Третього числа прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Світовий банк виділить Україні 135 млн доларів (понад 3 млрд 805 млн грн), з яких 35 млн доларів спрямують на підтримку медичної галузі.
До кінця місяця про бажання виділити гроші заявили в Європейському союзі, надавши для початку пакет підтримки в розмірі 190 млн євро (6 млрд 564 млн грн).
З них 15 млн євро планували направити на підтримку системи охорони здоров’я, 61 млн євро – на підтримку економіки, 20 млн євро – на підтримку малих і середніх підприємств, 25 млн євро – на підтримку малих фермерських господарств, а ще 4 млн євро – на підтримку найбільш вразливих груп населення.
Ближче до кінця місяця Європейський союз вирішив надати Україні ще 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги через пандемію COVID-19. За словами Зеленського, це безпрецедентна макрофінансова допомога. Відповідний меморандум з нашою країною було підписано в липні. Допомогу розбили на два транші по 600 млн євро – перший надають без умов, а другий традиційно в обмін на реформи. Серед вимог: повне перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створення Комісії з питань доброчесності та етики, повна атестація прокурорів на регіональному і початок процесу атестації на місцевих рівнях, реформа податкової та митної адміністрацій.
Остання хвиля запозичень припала на грудень. По-перше, Україна і Німеччина підписали ще одну угоду про виділення кредиту на 214,6 млн євро (7 млрд 414 млн грн). Вони підуть на інвестпроекти в енергетиці, підтримку малого і середнього підприємництва, реконструкцію комунальної інфраструктури в регіонах. Термін кредиту становить 30 років, з яких десять – пільговий період. Відсоткова ставка – 2% річних, а комісія за зобов’язання – 0,25% річних.
По-друге, до кінця року, за словами Шмигаля, в Україну зайде короткостроковий кредит від Deutsche Bank на суму до 350 млн доларів (9 млрд 866 млн гривень). У відповідній постанові Кабміну говориться, що остаточне погашення кредиту відбудеться через пів року після дати отримання коштів. При цьому відсотковий дохід буде виплачуватися кожні три місяці.
По-третє, Кабінет міністрів погодив кілька великих інфраструктурних кредитів. Європейський банк реконструкції і розвитку надасть 450 млн євро (15 млрд 547 млн гривень) на капітальний ремонт автодороги М-05 Київ-Одеса і будівництво Північного обходу міста Львів.
Таким чином найбільшими запозиченнями став перший транш нової програми Міжнародного валютного фонду і кілька великих інфраструктурних кредитів. А всього у 2020 році наша країна взяла в борг 188 млрд 749 млн грн.
Нагадаємо, G20 не хоче «заморозити» борги України.
Також раніше ми написали про те, що в Мінфіні підтвердили намір вчасно погашати зовнішні борги України.
Стрічка новин 
