Обсяги безмитної поставки нашої сільськогосподарської продукції в Європу дуже малі, і давно не влаштовують експортерів: галузь вибирає їх задовго до закінчення року (за багатьма позиціями річна квота закінчується за перший же місяць). Також останнім часом в Офісі президента натякали на якийсь “промисловий безвіз”, про який нібито домовляються з Євросоюзом.
Втім, цього разу про ревізію Угоди заговорили не українська влада, а самі європейці.
Формально Угода про асоціацію з ЄС можна переглядати раз на п’ять років. Така норма прописана в статті 29 договору. У ньому зазначено, що країни можуть оновлювати додатки до договору без перегляду основного тексту угоди і без його повторної ратифікації.
Українська влада вже багато разів заявляла, що буде домагатися збільшення квот на поставки в Європу вітчизняної продукції, в першу чергу, аграрної.Існуючі квоти – мізерні.
“По більшості продукції вони на рівні 1-3% від обсягів виробництва. Деякі річні коти наші експортери вибирають за перші тижні січня “, – говорить глава Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Наприклад, вже за січень 2020 року українські експортери повністю вибрали річні квоти на поставки меду, на 72% – солоду і пшеничної клейковини, на 67% – на виноградний і яблучний соки, на 60% – на цукор. Також завжди швидко закінчуються квоти на поставку курятини.
Свою думку з цього приводу висловив Богдан Клепач, керівник компанії з переробки меду.
“Квота на ввезення меду на територію Євросоюзу складає 6000 тонн на рік. Хоча говорили, що її вибрали за місяць, але ті 6000 тонн закінчилися ще 4 січня 2021 року. Це квотування відбувається за принципом “перший прийшов, то перший обслуговуєшся”.
Наші експортери стараються свою продукцію поставити на територію Європи нерозмитненою. Продукція залишається на митному складі, коли відкривається квота, тоді вже експортери заявляють про розмитнення. Але є різні інспекції, які дають дозвіл на розмитнення, адже мед – це продукт харчовий тваринного походження”, – говорить експерт.
Богдан Клепач наголошує, що на цей час було на території Європи зареєстровано 18 тисяч тонн меду. Тому за умови квоти у лише 6 тисяч тонн, на весь інший мед, що було ввезено, накладається мито.
“Виробництво меду в Україні складає понад 100 тисяч тонн на рік. При цьому експортувати ми можемо на рівні 70-80 тисяч тонн. Тому хотілося б збільшувати квоту, але це залежить не від нас. Європа вводить такі малі квоти для того, щоб захистити свій ринок.
Якщо Європа відкриє свій ринок для лише українського меду, то інші країни просто припинять займатися бджолярством, а це невигідно для ЄС. Тим паче, що український мед коштує в рази нижче, ніж європейський”, – зазначає фахівець.
На думку Богдана Клепача, на внутрішньому ринку України немає культури споживання меду, тому весь мед, що виробляється в країні приходиться також експортувати, але вже оплачуючи 17,3% мита.
“За статистикою, імпорту в Україну меду не було у цьому році. Наша країна виробляє стільки видів меду, що імпорт є просто недоцільним”, – резюмує спеціаліст.
Стрічка новин 
