Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та компослуг, 29 квітня схвалила проект переходу на стимулюючий тариф для обленерго (так званий RAB-тариф, Regulatory Asset Base, або регульована база інвестиційного капіталу).
А 26 серпня НКРЕКП затвердила так званий RAB-тариф. Він буде діяти для всіх операторів системи розподілу електроенергії (обленерго) країни, починаючи з 2021 року.
Фактично регулятор змінив модель регулювання в сфері електроенергетики.
Простими словами, регулятор прив’язав прибутковість обленерго не тільки до тарифу, а й до вартості її активів.
Відповідно до проектів постанов НКРЕКП, до 2024 року операторам ліній електропередач встановили окремі норми доходу для “старої” і “нової” бази активів. Ці норми увійдуть до тарифу обленерго і будуть виплачуватися за рахунок споживачів.
Прибутковість “старої” бази (побудованої до введення RAB-тарифу) складе 3% від її вартості, прибутковість “нової” (побудованої після введення RAB-тарифу) – 16,74%.
У Європі з початку 2000-х RAB-тариф застосовують до всіх інфраструктурних компаній, включно з водоканалами, операторами газотранспортних мереж і операторами електропередач. По суті, він прив’язує їхню прибутковість до вартості активів.
Україна спробувала ввести стимулюючий тариф ще за часів президентства Віктора Ющенка. Проте власники обленерго всі кошти виводили з підприємств, замість того, щоб модернізувати.
«Не секрет, що зношеність електричних мереж України становить 70 – 80%. Тому нам терміново потрібно щось робити, аби за кілька років не отримати колапсу. Проте RAB-стимулювання стосується перед усім нових активів, проте ніяк не старих. Це робиться у Європі задля того, аби стимулювати інвесторів вкладати кошти в енергетику. Україна ж намагається «прив’язати» RAB-тариф до старих активів», – каже директор спеціальних програм НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев.
За словами Рябцева, ті ж власники обленерго не є власниками розподільчих мереж. Вони були надані в оренду з умовою модернізації і такий пункт ніхто не відміняв.
«Стимулююче регулювання є правильним і справедливим інструментом на справедливому ринку. Але у нас таких справедливих ринків і справедливих стосунків немає. Варто запитати – чи справедливо були приватизовані ті ж обленерго? Ось тут треба розібратися. Якщо ми хочемо, щоб мережі працювали нормально, то очевидним є інвестиції в ці мережі. Якщо ж власники не робили нічого в попередні роки і не інвестували нічого, якщо вони хочуть зараз інвестицій за рахунок споживачів – то це глухий кут. Їм треба продавати компанію, йти з ринку і хай сюди приходять ті, хто буде працювати чесно», – каже виконавчий директор асоціації “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк.
За даними НКРЕКП, у 2019 році через поганий стан електромереж при транспортуванні “загубилося” більше 10,3% річного виробництва. Це на 0,5% більше, ніж роком раніше.
Найбільші втрати регулятор зафіксував у мережах компаній Донецькі електромережі, Луганське енергетичне об’єднання і в трьох обленерго – в Тернопільській, Вінницькій та Запорізькій областях.
Щорічно, за різними оцінками, в електромережах країни «втрачається» електроенергії на 20 млрд грн. Ця сума в підсумку лягає на плечі кожного споживача, так як технологічні втрати в мережі закладені до тарифу обленерго.
За словами Павлюка, варто розрізняти комерційні та некомерційні втрати.
«Комерційні – це коли електроенергія поставлена, але вона не оплачена. А не комерційні – це технологічні втрати, те ж несанкціоноване відбирання. Бо якщо брати Луганщину та Донеччину – то там йде війна, наші хлопці стоять на посту, кинули провід, аби мати змогу підключити який обігрівач чи кип’ятильник. І це нормально. Але це одне. А коли в селі нелегально вмикають зварювальні апарати чи ще щось – це інша сторона того ж несанкціонованого відбору. Тому треба розуміти нюанси», – пояснює Святослав Павлюк.
За словами Рябцева, є відповідні плани розвитку мереж і регулятор має слідкувати за тим, щоб їх виконовували. Окрім того, українська енергетична мережа буде афільована в європейську загальну мережу, і одним з пунктів входження є саме модернізація енергомереж, тому і держава і інвестори мають слідкувати за виконанням інвестзобовязань. І якщо бізнес не прийме такі правила гри, то він просто піде з ринку.
«Будь-який ринок не здатен самостійно визначити справедливу ціну. І тут має втрутитися держава та громадські інститути. Варто визнати, що зараз в Україні найнижчі тарифи на електроенергію серед решти країн», – каже Рябцев.
Стрічка новин 
