Громадяни рахують гроші прожитковими мінімумами та ретельно розподіляють свої витрати, адже від початку серпня їх стало більше. Серед іншого, на 9% подорожчав газ для населення, який постачатиме “Нафтогаз України”, що переміг у конкурсі на вибір постачальника “останньої надії”.
Про ринок газу та критичне ставлення бізнесу до подій, а також про те, як будуть змінюватися ціни для населення розповіли Олексій Хабатюк, заступник начальника Департаменту енергоефективності “Нафтогаз України” та Геннадій Кобаль, директор консалтингової компанії ExPro Ukraine, енергетичний експерт.
Постачальник “останньої надії” за результатами тендеру — дочірнє підприємство НАК “Нафтогаз України”. Але, представники бізнесу все частіше наголошують, що конкурс було виграно не чесно. Нульова націнка в цьому сегменті свідчить про те, що “Нафтогаз” хоче стати монополістом на ринку роздрібних споживачів. Сама по собі позиція ПОН з націнкою 0% або навіть 5% не відповідає ідеології постачальника “останньої надії”, який за визначенням бере на себе високі ризики, пов’язані з боргами. Тому що суть пропозиції “Нафтогазу” — це боротьба за монополію на ринку роздрібної торгівлі газом
“Не можу погодитися, що «Нафтогаз» – монопольний постачальник на ринку газу. Постачальник “останньої надії” має страхову функцію. Це той, хто постачає у випадку, якщо інші не змогли виконати свої зобов’язання: втратили ліцензію, не змогли забезпечити фінансове забезпечення для транспортування газу, стали банкрутами, або виникли форс-мажори. Тобто, фактично, це той постачальник, який вирішує проблеми інших. І він дозволяє постачати газ максимум 60 днів, мінімум – 30 днів. Це на визначений термін постачальник постачає газ споживачу. А потім, після закінчення терміну, споживач йде на ринок і обирає для себе постачальника», – пояснює Олексій Хабатюк.
Деякі експерти прогнозують із відкритим ринком газу для населення навіть інвестиційний бум, очікують, що на ринок зайдуть іноземці, інші компанії. Ті ж трейдери зазначають, що коли можна було вибирати собі постачальника, де-факто до 1 серпня, український ринок газу не був конкурентним.
На думку Олексія Хабатюка, основна мета в змінах правил на ринку була така, щоб сюди прийшли гравці. Нові гравці, крім тих, які є на ринку. Адже компаній-постачальників налічується від 400 до 600. Проте активних набагато менше. Важливо те, що на ринку створиться умова для конкуренції.
Роздрібний ринок він має власну специфіку на відміну від оптового ринку. Він потребує інвестицій в людей: менеджерів, які працюють з цим сегментом, в IT-концепції, в колл-центри, в рекламу. Тобто це є капіталоємкий на вході бізнес.
«Звичайно, ми не очікуємо, що великий відсоток споживачів підуть до іншого постачальника. Так не було у жодній країні. Але поступовий перехід можу гарантувати. Спочатку перейдуть ті, які найбільш активні. А от інша група споживачів, будуть іти до того постачальника, хто більшість процедур оформлює он-лайн, будуть і ті, які підуть до постачальника з більш дешевими тарифами на послуги», – вважає Хабатюк.
На думку Геннадія Кобаля, газовий ринок доволі інертний. Особливо це стосується такого сегменту споживачів, як населення.
«Навряд тут нам треба якихось швидких і кардинальних змін. По-перше, навіть компаній, які б заявляли про своє бажання працювати, не так багато. В найближчий час ми побачимо три-чотири компанії, які будуть надавати послуги постачання газу для цього сегменту. Однак, все буде залежати від регіону: можна очікувати, що в великих містах конкуренція буде трошки вищою», – каже Кобаль.
Що стосується переваг, зараз важко говорити про якусь конкуренцію цінову, оскільки всі компанії будуть працювати в більш-менш однакових умовах, окрім “Нафтогазу”, враховуючи величезні запаси газу та можливість купувати газ дешевше. Відповідно маючи такий ресурс, компанія матиме і перевагу над іншими гравцями ринку.
“Укргазвидобування” – це частина групи НАК “Нафтогаз”. 100% акцій належить Нафтогазу, але ринок повністю відкритий для європейського газу. І всі останні 5 років ринок газу наповнювався ззовні, з імпорту.
« Жодної розмови про монополію бути не може, адже останні 5 років до 1 числа весь газ “Укргазвидобування” був замкнений на категорії населення. А весь інший ринок працював на імпортному ресурсі і це не заважало встановленню цін, роботі ринку. Зараз нічого не змінилося. Всі можуть імпортувати газ з Європи, де є ліквідні біржі. В Україні на сьогодні такої ліквідної біржі немає. Обсяг газу, який продається на електронному майданчику – замалий», – каже Хабатюк.
В умовах, які можуть скластися, споживач обере постачальника “останньої надії” як основного через трохи нижчу вартість газу.
На думку експертів – це прямий шлях до монополізації.
«Звичайно, всяке може статися, але поки в нас не було критичних моментів, коли великій частині населення довелося б міняти свого постачальника. Швидше за все, це буде страховий випадок. Я не думаю, що на постачальника “останньої надії” “звалиться” багато споживачів», – пояснює Кобаль.
На думку Олексія Хабатюка, Функція постачальника “останньої надії” – страхова і тимчасова. Мета відкриття самого ринку, яку ставить перед собою “Нафтогаз”, це наявність конкуренції.
У тій же Європі, ціни для населення вищі, ніж для промисловості, а в Україні все навпаки. Цю причину пояснюють в Україні тим, що коштом цін на газ у промисловості покривають несплачений газ населенням.
«Першим моментом в цій ситуації буде навіть не порівняння цін для промисловості та населення. Тут важливо не забувати роль операторів газороздатніх мереж. Якщо ми подивимось, яку кількість коштів виділяють на підтримку мереж в Європі і в Україні, то ці цифри не порівняльні. У Європі ціна на газ для населення вища, адже окрім самої вартості газу люди платять ще й за допоміжні послуги з розподілу та транспортування. А промисловість в Європі навпаки має ціну нижчу, тому що вони споживають багато газу і стають більш цікавими споживачами на ринку», пояснив Кобаль.
На думку Хабатюка, на промисловість в першу чергу вливають такі фактори: ціна газу, як ресурсу, а вона прив’язана до європейських цін; ціна на транспортування газу ГТС України. Всередині України конкуренція гравців ринку дуже висока, а маржинальність — низька. Тому відкритий ринок не вплине безпосередньо на населення. Адже постачальник бере ціну газу та додає свою маржинальність.
Стрічка новин 
