Уряд затвердив список видів економічної діяльності, представники якої зможуть розраховувати на державну допомогу у зв’язку з карантином. Такі відомості вказані в постанові уряду №329.
Для отримання допомоги в розмірі 8 тисяч гривень потрібно зареєструватися на порталі державних послуг або в мобільному додатку «Дія». Реєстрація буде доступна з наступного тижня. Допомога призначена ФОПам і їх найманим працівникам.
«Уряд за дорученням президента розробив, а Верховна Рада затвердила механізм підтримки населення і бізнесу в разі посилення карантинних заходів, який передбачає надання одноразової грошової допомоги в розмірі 8 тисяч грн. Цей механізм уже працював взимку, і ми його повертаємо в регіони, що знаходяться в «червоних» зонах», – розповіли в Кабміні.
У Мінсоцполітики пояснили, що громадянину, який отримав карантинні виплати взимку, не заборонено знову претендувати на отримання допомоги.
Подробиці теми розповів доктор економічних наук Володимир Панченко в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
«Я вважаю, що «щось» завжди краще, ніж «нічого». Але сильного економічного ефекту від такої виплати саме в контексті підтримки бізнесу – немає. Якщо згадати те, що було рік тому. Коли уряд розробляв першу свою антиковідну програму, то тоді розглядалися піврічні програми фінансування, як для співробітників малих, так і для середніх підприємств. Також йшлося про програми щодо зменшення процентних ставок і відстрочення кредитів. В цілому – це як раз ті дії, які можуть бути ефективними. Також потрібно було б стимулювати попит на послуги та товари малих і середніх бізнесів. А так ці виплати – скоріше піар-акція. Хоча звичайно ж кожному приємно в карантин отримати хоча б таку підтримку», – сказав експерт.
Фахівець вважає, що уряд повинен розробляти більш масштабні й довгі програми допомоги й рівнятися в цьому плані на сусідні європейські держави.
«Якщо ми говоримо конкретно про ФОПів, у яких в штаті є працевлаштовані люди, то потрібно перш за все говорити про піврічні програми. І тут звичайно ж рівнятися в цьому питанні на Європейський Союз, на Туреччину і на інші країни, які дійсно прораховують очікуваний економічний ефект. У нас це все ніхто ніяк не прораховує. Уряд просто повідомляє про те, що виділить якісь гроші бізнесу», – зазначив Панченко.
Доктор економічних наук вважає, що в арсеналі держави також є безліч негрошових способів підтримати країну і її бізнес в такий складний для економіки період. Однак ніяких реальних дій щодо цього поки що немає.
«Під час карантину можна було б використовувати не грошові інструменти. Наприклад, весь минулий рік велася битва за «закон про державні закупівлі». Зазвичай всі розвинені країни світу в момент кризи здійснюють свої закупівлі саме через подібний закон. Тобто в цей період концентрація державних закупівель орієнтується саме на місцевого виробника. Це було б дуже економічно ефективно і навіть не вимагало б додаткових коштів з державного бюджету», – навів приклад він.
Також він прокоментував штраф за порушення карантинних правил з боку бізнесу.
«Я вважаю, що цей штраф не потрібен. Тому що це не ефективно. Ми бачимо, як це відбувається в Києві. До багатьох закладах все ж можна потрапити. Ефективніше було б зробити компанію з приводу того, як коронавірус передається. Наразі багато хто не розуміє, чому вони повинні терпіти локдаун, не їздити в метро, терпіти обмеження, платити по тисячі гривень за таксі та інше», – резюмував він.
Нагадаємо, що влада Києва прийняли рішення про продовження карантину в столиці до 30 квітня. Про це під час брифінгу повідомив мер Києва Віталій Кличко.
Всі раніше встановлені карантинні обмеження залишаються в силі. Зокрема, обмеження на роботу транспорту діятимуть як і раніше
Стрічка новин 
