Протягом двох кварталів 2020 року значення індексу капітальних інвестицій зменшилося з 71,3% до 56,2%. Розвиток агропродовольчих секторів економіки України потребує невідкладних заходів із протидії інвестиційній кризі. Про це заявив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державною службою статистики України дані щодо капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року.
За його словами, агропродовольчі сектори нині переживають гостру інвестиційну кризу, яка охопила всю економіку України.
«Обсяг капіталовкладень за усіма видами економічної діяльності в січні-червні цього року до відповідного періоду 2019 року склав лише 65,1%. Такий спад характерний для інвестиційної кризи», – зауважив науковець.
За його словами, прояви інвестиційної кризи в аграрному секторі економіки України є ще більш значними. Індекси капітальних інвестицій у січні-червні 2020 року до відповідного періоду минулого року мають такі значення: сільське господарство – 55,5%, лісове – 28,6, рибне господарство – 44,9%.
Натомість Михайло Соколов, заступник голови «Всеукраїнської аграрної ради», бачить ситуацію трохи по-іншому:
«Падіння у агропромисловому секторі почалося минулого року, а цьогоріч лише збільшилися темпи. Але якщо подивитися прицільно та не брати до купи лісне господарство, то лише у с/г секторі падіння зафіксовано на рівні 40%. Це можна співставити с загальним падінням у промисловості», – каже він.
Окрім цього експерт зробив акцент на тому, що не завжди можна звинувачувати у всьому коронакризу. Зокрема, в Асоціації виробників молока зменшення інвестицій склалося за рахунок того, що були вагомі затримки із поставками обладнання. Тобто, навіть ті програми, які були написані на початку року, не вдалося вчасно реалізувати.
«Де-факто, це призвело до падіння інвестицій. Ще один фактор – ринок землі. Аграрії відкладають гроші на те, аби викупити землю, бо інакше їм не потрібні ані техніка, ані інші ресурси», – підсумував пан Соколов.
За словами експерта, ринок землі є фактором, що знизив інвестиції, а ось зміна політичної верхівки у країні – ні. Тут у аграріїв все було як загалом у суспільстві. Багато хто був на емоційному підйомі та голосував за зміну влади.
Ще один фактор, який мав прямий вплив на зниження кількості інвестицій – падіння ВВП. І це почалося до пандемії та коронакризи.
«В Україні так структурована економіка, що майже 70 процентів інвестицій є власними, тобто, це інвестиції українського бізнесу самого у себе. Тож якщо економіка країни живе за рахунок вкладання власних грошей, то це буде призводити до скорочення інвестицій», – каже Михайло Соколов.
Також, на думку експерта, на ситуацію вплинуло скорочення промислового виробництва та штучно підвищений курс гривні минулого року.
«Загалом вплив має ще й вартість оренди, а вона в Україні зависока. Мало хто знає, але наші ціни на оренду такі ж самі, як у країнах Балтії, та лише на 10-15 доларів нижчі за Польщу. Але ж у тих країнах існують дотації від держави – майже 250 євро на гектар», – наголосив Соколов на додаток.
На думку експерта, наші аграрії опинилися у таких собі ножицях, де з одного боку – скорочення реального доходу, а з другого – зростання витрат. Свій внесок додав ще й безвіз, адже українці отримали змогу обирати, де їм працювати – у сусідній Польщі платять більше, робота більш нормована. Українські аграрії мали підіймати зарплати, бо інакше ніхто не працював би у них.
«Одна з головних проблем – це слабкість, скажімо так, правоохоронної та судової систем в Україні. Це дуже відкладається на суспільстві, а зокрема на інвестиційному кліматі. Зниження активності наших бізнесменів – це лише один фактор. Іноземні бізнесмени дуже обережно заходять на наші ринки, адже вони не відчувають захищенності за рахунок корупції у органах та судах», – каже експерт.
І останнє, на що звертає увагу пан Соколов – це проблема кредитування. Тут є декілька моментів: по-перше, в нас велика кількість кредитів, по яких не платять – громадяни країни знають, що загалом їм за це нічого не буде. Справи у судах лежать роками. А банківсткі організації через це не дуже хочуть надавати нові кредити.
«Корупція у правоохоронних органах б’є по інвестиціях з усіх боків», – зробив висновок Михайло Соколов.
Більше цікавого та важливого Михайло Соколов, заступник голови «Всеукраїнської аграрної ради», розповів в ефірі телеканалу «Перший Діловий».
Стрічка новин 
