У Білорусі тривають протести. В організації протестних настроїв Лукашенко звинуватив в тому числі і Україну. Через політичну кризу в Білорусі офіційні контакти між країнами поки «поставлені на паузу».
Україна і Білорусь в останні роки демонстрували конструктивні політичні та економічні відносини, в основі яких лежав прагматичний інтерес для кожної зі сторін. І це логічно.
Для України Білорусь – другий за обсягом товарообігу ринок на пострадянському просторі. Білорусь входить в п’ятірку найбільших економічних партнерів України, на неї припадає четверте місце поруч з такою країною як Німеччина.
Для Білорусі Україна – теж другий після Росії торгово-економічний партнер. У 2019 товарообіг між Україною і Білоруссю склав, згідно з білоруською статистикою, 5,8 млрд. доларів. При цьому експорт українських товарів до Білорусі склав майже 1,7 млрд. доларів, а поставки білоруських товарів на ринок України – близько 3,7 млрд. доларів.
Не можна назвати спокійними торговими відносинами і торгівлю з Азербайджаном і Вірменією, оскільки там також йде загострення в Нагірному Карабасі.
Про те, чим політичні конфлікти – внутрішні і зовнішні – можуть обернутися для України, спеціально для Першого ділового телеканалу розповів Сергій Куюн, експерт ринку нафтопродуктів.
“Якщо ми говоримо про бітум, то я взагалі не бачу жодних проблем. Адже ми для Білорусі – знахідка. Ми споживаємо дуже багато, платимо дурні гроші за той бітум. А їм більше нема, куди його дівати. Своє будівництво в них вже закінчилося, якщо і є, то воно не велике. В Росії їхній бітум не потрібен, там вистачає власного. Експортувати його не дозволяє якість цієї продукції. Тому білоруси будуть триматися за наш ринок, адже ми забираємо весь білоруський бітум. Я не думаю, що щось може загрожувати з білоруської сторони. Україна буде останньою країною, від торгівлі з якою відмовиться Білорусь.
Ми працюємо у ринкових умовах, тому ми залежимо від цього постачання. Останні три роки майже половина всього бітуму, який ми споживаємо в рекордних кількостях, приходиться на Білорусь. У нас немає інших джерел постачання. Вже навіть морем привозять його для нас, але це буде ще дорожче. Ринок в цьому році тестував рекордні цінники, але після цього ціна дуже знизилась. Наразі український і білоруський бітум коштують однаково” – говорить експерт.
Відомо, що від вересня Білорусь підвищила мито на нафту та нафтопродукти, які ввозяться за межі митного євро-азійського митного союзу. За кілька місяців це вже третє підвищення. Попередні підвищення український ринок не помітив.
За словами Сергія Куюна, звертати увагу на транспортні мита взагалі не потрібно. Адже система працює автоматично, цей механізм, коли держава забирає в експортерів надприбутки.
“Ми бачимо, що ціна для експортерів на останні 4 місяці зростає. У російському бюджеті прописана така формула: чим вища ціна, тим вище й мито. Тому, це внутрішня справа експортерів. Ми, як імпортери, які прив’язані до світових котирувань, нас не стосується зміна ставок податків у Росії та Білорусі. Ця практика існує багато років” – наголошує спеціаліст.
В разі загострення відносин між Україною та Білоруссю вигоду може отримати Кременчуцьке НПЗ. Це завод Ігоря Коломойського, який займається виготовленням бітуму. При цьому така ситуація дасть можливість його власнику ще більше підвищувати ціни на сировину.
Сергій Куюн вважає, що на ринку бітуму все просто – 45% належить Кременчуку, а 45% належить Білорусі.
“Це ринок на двох. Ціна висока, весною вона навіть була найвищою у Європі, при тому, що якість бітуму, що українського, що білоруського не відповідає європейській. Але це ринок. Було б дуже цікаво, якщо б в Україну ввели поставки російського бітуму. тоді він би був своєрідним запобіжником. Коли б ринок “перегрівався”, то починалося постачання російського бітуму. І це “охолоджувало” ціни.
Насправді якість бітуму не відповідає європейським стандартам, тому ціна мала б бути дешевшою, але є попит на цей продукт” – резюмував експерт.
Стрічка новин 
