Скасування судом першої інстанції рішення АМКУ про примусовий поділ азотного бізнесу Дмитра Фірташа висвітлило важливі недоліки в регулюванні примусового поділу.
Не секрет, що українська економіка вирізняється високим рівнем монополізації, що часто перешкоджає здоровій конкуренції та викликає ріст цін для споживачів. Одним з найрезонансніших рішень Антимонопольного комітету України (далі — АМКУ) останнього року стало рішення про примусовий поділ азотного бізнесу Дмитра Фірташа, який включає ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», ПАТ «Азот», ПрАТ «Рівнеазот» (далі разом — Заводи Ostchem), через зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку первинної реалізації азотних мінеральних добрив. Нещодавно господарський суд м. Києва скасував це рішення АМКУ.
Хоча така санкція як примусовий поділ передбачена законодавством ще з 1992 року, АМКУ застосував його вперше за останні 24 роки. Рішення АМКУ породило дискусії про недоліки в регулюванні примусового поділу. У січні 2020 року депутати від партії Слуга Народу зареєстрували два законопроекти 2730 і 2730−2 щодо конкуренційно-антимонопольної реформи (Законопроекти), які пропонують зміни в регулювання примусового поділу.
Валерій Клочок, економічний експерт, доволі критично ставиться до суті питання та каже:
«Я намагався детально ознайомитися з даними. Зокрема, якщо брати аналіз звіту АМКУ за 2019 рік, то вони дають долю певних галузей та монополій. Я так бачу, що це до 50% — це монопольні компанії. Це доволі наближені дані, вони неточні. Це не добре і не погано. Взагалі практика існування монополій не є такою вже страшною — треба дивитися, у яких цілях ці монополії використовуються».
Також експерт вважає, що загалом світова практика показує нам: з монополіями треба боротися, обмежувати їх діяльність, ну принаймні контролювати. Але щодо України — треба брати окрему галузь і там вже розглядати. Пан Клочок впевнений, що державна монополія може бути корисною для економіки країни.
«Я критично ставлюсь до робти АМКУ, але швидше не вони винні, а суди, які ухвалюють рішення для країни. Історія із ТЕДІС – для мене є прикладом. Компанія займає монопольне становище на ринку тютюнових виробів. Така історія триває вже протягом десятиліть. АМКУ накладає штрафи, але справи йдуть до суду – і це все роками», — підкреслює експерт.
Загальна тенденція ухвали судових рішень, які відстоюють чи визначають інтереси монопольних груп в Україні – майже всі рішення ухвалюються на користь держави. На думку експерта, обвинувачення не досить змістовні, тож і рішення такі.
«До питання монопольної діяльності цих добривних компаній (компанії Фірташа, – ред.) — тут є політичний момент. Тут варто роздивлятися закони, впроваджені Верховною Радою. Монополія для держави може бути корисною, а саме для виконання соціальних функцій. Потрібно підходити до таких питань комплексно. Рішення на користь олігарха Фірташа – який поганий суд… Але тут варто подивитися, як держава буде піклуватися про людей, які працюють на землі тощо», — наголосив пан Клочок.
Держава має певний контроль, це, на думку експерта, правильно.
«Стосовно того, як ми прагнемо до демонополізації України… От ми хочемо до ЄС та НАТО — і тут видно, що визначальний принцип там — проблема чесної конкуренції. Демонополізація йде через конкуренцію. Якщо вона буде — монополій майже не буде. Конкуренцію потрібно регулювати, створювати її прозорою. Корупція у нас в приватному секторі набагато більша, аніж в державних структурах. Це величезна проблема. Тут так: без «відкату» бізнес не збудуєш… І тут у нас відсутнє регулювання таких випадків. В окремих галузях ви не зайдете у мережу, якщо ви не «порішаєте питання». Це величезна проблема», — нагадує експерт.
Детальніше про це та багато іншого Валерій Клочок розповів у ефірі «Першого Ділового».
Стрічка новин 
