Український банківський ринок довгі десятиліття представляв собою своєрідний сплав з поважних, авторитетних фінансових установ та, м’якого кажучи, банків з сумнівною репутацією, які використовувались для таких же сумнівних, іноді, навіть, незаконних фінансових операцій. І ті, і інші співіснували на українському ринку разом. А бувало й таке, що перші перетворювались на других.
Одним з таких банків, які створювались як цілком респектабельна фінустанова, може слугувати «Український інноваційний банк». Цей банк був створений ще за часів СРСР у 1989 році. Був одним з перших комерційних банків в Україні. Мав розгалужену мережу відділень. А на початку 2000-х навіть отримав статус уповноваженого банку з обслуговування коштів Державного бюджету України. Взагалі, «Укрінбанк» був багато у чому першим та справді інноваційним. Але, схоже, це все залишилось позаду у минулому банку.
У 2010 році головою правління ПАТ «Укрінбанк» стає бізнесмен з Луганська Володимир Клименко. І після цього у банку починаються проблеми. П’ять років «успішного» керування Клименком цим колись найстарішим комерційним банком доводять його до того, що у грудні 2015 року НБУ відносить ПАТ «Український інноваційний банк» до категорії неплатоспроможних. В цей же день, 24 грудня 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вводить у «Укрінкомбанк» тимчасову адміністрації та починає пошук потенційних інвесторів, яких планує залучити до виведення банку з ринку.
Проте, міноритарні акціонери звертаються з позовною заявою до сумнозвісного Окружного адміністративного суду Києва, який розглянувши справу №826/5325/16, 29 квітня 2016-го року фактично відміняє своїм рішенням процедуру ліквідації ПАТ «Укрінкомбанк». Судові тяганини тривають довго. Справа доходить вже навіть до Верховного суду. І не так давно, 24 лютого 2021 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду виносить постанову, за якою ліквідацію «Укрінбанку» визнають незаконною. Здавалось би, ось воно – вкладники та кредитори банку можуть розраховувати на повернення своїх грошей.
Але це тільки на перший погляд. Бо майже паралельно, у той самий час у червні 2016 року, коли ФГВФО розпочав ліквідацію банку і намагався ввести туди тимчасову адміністрацію, з самою юридичною особою «Український інноваційний банк» відбуваються якісь дивні речі.
«Зацікавлені особи, серед яких і колишні акціонери банку, за одну ніч внесли зміни до Єдиного державного реєстру (ЄДР). У результаті – ПАТ «УКРІНБАНК» було перейменовано в ПАТ «УКРІНКОМ», а місце розташування юрособи змінено із Києва на м. Сєвєродонецьк Луганської області. Кінцевим бенефіціарним власником у ЄДР значиться Клименко Володимир Олександрович, у минулому – голова Спостережної Ради, власник істотної участі ПАТ «УКРІНБАНК», – пишуть на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
При цьому, той же ФГВФО додає, що є всі підстави стверджувати, що особи, які стоять за «новим»-старим банком ПАТ «Укрінком» не зацікавлені у відновленні роботи банку та задоволенні вимог його кредиторів. І додають, що перереєстрація юрособи дозволить великим позичальникам, серед яких чимало афілійованих із акціонерами банку осіб, уникнути погашення своїх кредитів.
Про те, що один з акціонерів банку «Укрінбанк» (змінив назву юрособи на «Укрінком») може намагатись уникнути погашення своїх боргових зобов’язань свідчать і ще деякі невідомі широкому загалу, але цікаві події. Так, найбільшим мажоритарним власником істотної частки акцій ПАТ «Укрінком» є знайомий нам Володимир Клименко. До 2015 року, коли почали розгортатись події навколо його банку, Володимиру Олександровичу належало коштовне нерухоме мано: будинок у передмісті столиці, квартира у самому Києві та земельні ділянки. Та, схоже, він все коштовне майно встиг переписати на «необхідних» і своїх людей, аби, не дай бог, нерухомість не встигли арештувати за якісь борги.
Ось як все відбувалось, 11 серпня 2015 року Володимир Олександрович та його дружина Марина Михайлівна Клименки укладають договір №1273, за яким дарують власну київську трикімнатну квартиру №23 на 173 квадратних метри по вулиці Ірининська, 5/24.
Через два дні – 13 серпня Клименко Володимир Олександрович укладає ще один договір №1339 і дарує заміський будинок №100 на 225 квадратів по вул. Лісна, у селі Жорнівка, що під Києвом. Будинок оцінили у 824 тисячі 512 гривень.
Обидва договори дарування посвідчила один і той нотаріус Київського міського нотаріального округу -Інна Олександрівна Заєць. А щасливою обдарованою обох об’єктів виявилась донька банкіра Клименка – Пятигіна Наталія Володмиирівна.
Ось цей будинок по Ірининськії, 5/24.
Це самісінький діловий та історичний центр Києва, до Майдану Незалежності звідси пішки 10 хвилин. Будь-яка нерухомість тут коштує шалені гроші. Цікаво що у договорі дарування від Клименка на його доньку цю трикімнатну квартиру оцінили у 1 млн 52 тисячі з гаком гривень. Хоча у інтернеті можна відшукати об’яви з продажу 3-кімнатних квартир з голими стінами у цьому ж самому будинку, вартість яких стартує з суми 13 мільйонів гривень, що у десятки разів більше, аніж вказано у договорі дарування.
Далі, у 2016 році донька Клименка – Пятигіна Наталія Володимирівна оформлює договір позики з таким собі Вовченком Сергієм Миколайовичем, який, нібито, дає їй у борг суму у десятки мільйонів гривень. В забезпечення своїх боргових зобов’язань Пятигіна Наталія Володимирівна 12 лютого 2016-го року передає йому у іпотеку по договору №230 все нерухоме майно, яке їй подарували батьки – квартиру №23 на Ірининській 5/24, заміський будинок №100 по вул. Лісна, у селі Жорнівці та три машиномісця. Проте гроші, взяті у борг, вона йому, нібито, не повертає у строк, через що у березні 2016-го Сергій Вовченко набуває права власності на все це нерухоме майно шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір іпотеки №230 посвідчила також нотаріус Київського міського нотаріального округу Інна Олександрівна Заєць.
Варто зазначити, що цей Вовченко Сергій Миколайович – це теж не стороння для банкіра Клименко людина. Не родич, звісно, як донька, але і не людина «з вулиці». Так, наприклад, Сергій Миколайович обіймає посаду члена Наглядової ради у ПАТ «Укрінком», мажоритарним акціонером якого є сам Володимир Клименко.
А на сайті банку «Укрінком» Сергія Миколайовича піарять як такого, що увійшов у ТОП-50 кращих керівників України.
Скоріше за все, банкір Клименко прокрутив таку комбінацію з даруванням власної коштовної нерухомості, яка потім перейшла через іпотеку до людини з наглядової ради ПАТ «Укрінком», задля того, аби квартиру, будинок та інше майно не забрали за борги ПАТ «Укрінком» (колишній ПАТ «Укрінбанк») перед вкладниками чи іншими кредиторами банку. Бо у відповідності до статті 58 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» пов’язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завданню банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном.
А загальна сума акцептованих вимог кредиторів до ПАТ «Укрінбанк» складає майже 3 мільярди гривень. Тим часом, як пише заступниця директора-розпорядника ФГВФО Ольга Білай, акціонери ПАТ «Укрінбанк» демонструють просто безпрецедентну протидію поверненню фінустанови у правове русло.
«Вершина цинізму полягає в тому, що усі ці дії відбулися уже після того, як Фонд виконав покладену на нього функцію і повернув гарантовану суму більшості їхніх вкладників, у тому числі за рахунок взятих у держави в борг коштів… За рахунок чого буде повернуто державі виплачені вкладникам зомбі-банків кошти? Один із варіантів – стягнення шкоди з пов’язаних з банками осіб. Можливо, ці перспективи і є причиною боротьби за збереження ганебного статусу “зомбі-банк”», – пише заступниця директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
От тільки питання, а чи буде що стягувати з пов’язаних з банками осіб, якщо більшість коштовного нерухомого майна вони вже, схоже, встигли переписати на родичів, ті їх переуступили по кредитах людям, які обіймають посади у наглядових радах тих самих «банків-зомбі»?
Стрічка новин 
