«Згідно із законом президент може звільнити мера Києва – для цього є кілька формальних приводів» – експерт

У кулуарах Верховної Ради і уряду ходять чутки про швидке звільнення мера Києва Віталія Кличка.

Ряд ЗМІ повідомили, що саме для цього його викликали на останнє засідання РНБО, на яке він не з’явився. В ОП пояснили, що причиною виклику мера Києва Віталія Кличка на засідання Ради нацбезпеки і оборони була необхідність обговорити стан історичних пам’яток і об’єктів спадщини в столиці. Про це повідомив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.

За його словами, на засіданні РНБО не планували розглядати питання звільнення Кличка з посади голови КМДА, хоча «це було б обґрунтоване рішення».

«Однак на засідання РНБО пана Кличка запросили для професійного обговорення інших питань. Головне, від всіх представників виконавчої вертикалі на місцях – а це державні адміністрації, в тому числі київська міська – протягом місяця очікується повний звіт про стан історичних пам’яток і об’єктів спадщини на відповідних територіях», – сказав Подоляк.

Зокрема РНБО цікавить, які об’єкти потребують спеціальних рішень і дійсного взяття під захист, а які об’єкти вже під загрозою і чому історична спадщина знаходиться постійно під загрозою.
Разом з тим різні джерела в оточенні президента повідомили, що на засіданні планували озвучити рішення про звільнення Кличка з посади голови КМДА. А це означає, що конфлікт між Банковою і КМДА тільки посилився.

На цю тему говорили в ефірі телеканалу «Перший Діловий» з експертом з фінансових розслідувань Віктором Шульгою.

«З приводу підстави такого рішення. Розпочнемо з законодавства. По-перше, відповідно до статті 109 Закону України «Про місцеве самоврядування» президент України може припинити такі повноваження мера з кількох підстав (п’ять чи шість). Вони переважно формальні. Це або прийняття відставки, або висловлення недовіри більшістю голосів, або ініціатива президента, або одна з підстав – це «з інших підстав, передбачених іншими законами». Тобто сама теза, яка перенаправляє до іншого законодавства, і, коли говоримо про підставу про конфлікт інтересів, звісно, що є таке поняття конфлікт інтересів, але з іншої сторони – воно передбачає протиріччя між приватними інтересами і формальним виконанням обов’язків. Якщо ми говоримо про владу, про владні повноваження, то воно передбачає саме можливості зловживання владою. Влада, якщо вона застосує рішення Радбезу, це доволі специфічний інструмент на сьогодні, і прикладів оскарження рішень на сьогоднішній день немає», – зазначив Віктор Шульга.

Експерт вважає сумнівним в плані конституційності можливе рішення РНБО.