5 листопада Верховна Рада приступила до розгляду бюджету 2021, який буде прийматися з огляду на необхідність боротьби з коронавірусною хворобою.
Документ представили українцям ще у вересні, але через збільшення кількості хворих Covid-19 в парламенті голосування довелося перенести. Приймати бюджет депутати будуть з урахуванням надзвичайно нестабільну ситуацію, що склалася в результаті пандемії.
За заявами Кабміну, бюджет України на 2021 складено досить оптимістично. Навіть незважаючи на коронакризу передбачається, що доходи в наступному році виростуть до 1,071 трлн грн, що приблизно на 96 млрд більше, ніж в цьому році.
Збільшення доходів очікується завдяки зростанню ключових податків, а також курсу долара на рівні 29,1 грн/дол в середньому.
У той же час, збільшиться і кількість витрат – до 1,33 трлн грн, через що в бюджеті утворюється чергова дірка в 270 млрд грн. Звичайно, це може стати серйозною проблемою під час дискусії в парламенті.
Хоча завершення коронавірусної кризи досі не спостерігається, уряд налаштований кілька оптимістично щодо зростання ВВП. У наступному році орієнтуються на зростання на 4,6%.
У той же час зростуть показники мінімальної зарплати – до 6 тис. Грн з 1 січня і 6,5 тис. Грн з 1 липня 2021 року. Середня зарплата очікується на рівні 13,63 тис. Грн на місяць. Крім того, будуть рости і витрати на ряд основних напрямків.
Своє бачення ситуації пояснила Марія Репко, заступник керівника Центру економічної стратегії.
“Цей бюджет, з точки зору економістів проблемний одразу у кількох моментах. По-перше – дуже великий дефіцит – 6% ВВП. Для року, коли існує економічне зростання – дуже велика цифра.
По-друге, змінили бюджетний кодекс, призупинили дію обмежень на гарантований державою борг для того, щоб фінансувати дорожнє будівництво.
Відповідно зростають ризики для макроекономічної стабільності, адже ці гарантовані борги доведеться виплачувати у наступні роки. І, нарешті, макроекономічний прогноз, на якому базується бюджет, він досить оптимістичний. Доходи бюджету пораховані з оптимістичної точки зору: економіка зростатиме, інфляція буде досить високою, а уряду вдасться домогтися певної детінізації.
Якщо жодне з цих припущень не справдиться, то уряд не матиме жодного простору для маневру, бо вже завеликий дефіцит бюджету його не дає. З точки зору економічної стабільності цей бюджет виглядає дуже ризиковано” – заявляє спеціалістка.
За словами Марії Репко, ще невідомо, які саме з поправок до держбюджету приймуть у Верховній Раді, адже пропозицій від нардепів поступило дуже багато. Загалом, це традиційні пропозиції для України, які торкаються збільшення податків до бюджету.
“Це дуже безвідповідально. Взагалі цих людей інша парадигма мислення. Вони не думають про те, що ці кошти треба звідкись брати. Що змінять насправді, невідомо, адже грошей на суттєве підвищення видатків в бюджеті немає. В нього і так закладено дуже великий дефіцит і доходи за максимальним рівнем.
Я думаю, що закладуть доходи від грального бізнесу, яких наразі немає. Але це зовсім невелика сума. Можуть трохи урізати видатки на людський капітал, який закладено у цьогорічному бюджеті на досить непоганому для культури та освіти рівні” – наголошує експертка.
Марія Репко погоджується з іншими економістами стосовно закладання підвищення мінімальної зарплати у державний бюджет 2021 року. Вона зазначає, що це надмірні видатки, а також ризики того, що держава не зможе виконати своє зобов’язання.
“Те, що відбувається з Конституційним судом – це страшні події. Адже Вони можуть поставити хрест на співпраці з міжнародними кредиторами цього року. Україні ж конче потрібна підтримка міжнародних кредиторів, які зможуть надавати кошти під процентну ставку нижчу, ніж країна це може собі дозволити.
В МВФ теж розуміють цю позицію. Під кредити МВФ зав’язані кошти Світового банку, Євросоюзу, іноземних інвесторів тощо. Тому, від програми з МВФ не відходять. Усі ці “танці” навколо Конституційного суду, декларування, ФГВФО є дуже небезпечними” – резюмує Марія Репко.
Стрічка новин 
