Гроші спрямують на поліпшення транспортного сполучення і підтримку відновлення сільськогосподарської галузі на підконтрольних уряду України територіях, постраждалих у результаті російсько-української війни на Сході України.
Відомий журналіст з Донеччини – Андрій Романенко – наголошує, що на його думку слово «відновлення» у контексті Донеччини звучить невдало. Є місця, які зруйновані – туди ніхто так і не дойшов. А є й інші – у Маріуполі, Слов’янську – які відновили коштом місцевих бюджетів.
Тоді, у 2014, 2015 потрібно було відновлювати у форматі «тут і зараз», тож все робилося доволі швидко. Натомість ті витрати, які є станом на зараз, порахувати майже неможливо. Як і прослідкувати освоєння коштів на об’єкти.
Але, і це показово, кожне місто або інший населений пункт має бодай один об’єкт, відновленний після руйнації, який може показати. Не потрібно також забувати про те, що є й інші джерела надходження грошей – усілякі фонди, інші країни тощо.
Станом на зараз пріоритетом у президентський програмі «Велике будівництво» є Донеччина та Луганщина, позаяк саме тут більше всього об’єктів, які потребують відновлення, реконструкції, будівництва. Але загальну картину побачити доволі важко.
Відомо, шо у 2016 році регіон отримав 4 млрд гривень на державному рівні. За час діяльності Жебрівського було багато гучних об’єктів, але частина з них так і жевріє з тих пір. Вже три роки, як посаду обіймає інші людина, а об’єкти лише зараз добудовуються.
Давати оцінку діяльності Жебрівського важкувато – це пов’язано з особистими рисами характеру, а також ситуацією, яка склалася у регіоні. Одна з дивних історій – розподіл грошей. Зокрема, вони мали розподілятися безпосередньо по населених пунктах, і вже там місцева влада мала вирішувати, які об’єкти потребують термінового вливання коштів. Натомість Жебрівський змінив схему – гроші отримували у області. Тож саме облради (департаменти в них) були замовниками робіт.
Андрій Романенко каже, що найбільше об’єктів, відновлених за часів Жебрівського – це дороги. Дійсно, будували нові, відновлювали зруйновані, а на додаток мости та естакади. Зокрема, знаковий об’єкт – міст у Семенівці. Взагалі можна сказати, що розбудова мережі доріг велася системно.
Але об’єкти, на які йшли кошти, обиралися дивним чином – найчастіше це був такий собі піар. Тобто обирався об’єкт, який можна було відкрити гучно, з перерізанням червоної стрічки, журналістами та яскравими світлинами у ЗМІ. Найчастіше це були школи, лікарні, ті ж дороги тощо. Також у ті часи з’явився бренд – «Оновлена Донеччина», він був всюди.
Стосовно того, куди пішли гроші… Відомо, що була створена комісія, яка мала розбиратися у справі. Згідно з інсайдерською інформацією, зі 194 тендерів на відновлення об’єктів на Сході України майже 90 були з порушеннями. Комісія взялася до справи, але її звіту ніхто так і не побачив.
А взагалі, по кожному з великих об’єктів, за словами Андрія Романенка, є кримінальне провадження, і це вже поширена практика. А ось ефективність використання бюджетних коштів по Донецькій області низька, це доведений факт.
Станом на зараз завершується знаковий об’єкт – Льодовий палац у Краматорську. Його почали будувати дуже давно, це такий собі довгобуд.
А про те, як розслідуються справи на Донеччині, журнаіст Андрій Романенко каже лише одне – дуже довго та неквапно. Здається, це теж схема – дотягнути час до моменту, коли справу можна буде закрити у зв’язку з терміном давності.
Детальніше про ситуацію з відновлення Донеччини Андрій Романенко розповів в ефірі телеканалу «Перший Діловий».