Після закінчення карантину на український бізнес накинуться з перевірками. По-перше, свою роль зіграє прийнятий закон №466-IX, який суттєво змінює правила взаємин бізнесу і контролюючих органів.
По-друге, дефіцит бюджету теж якось потрібно заповнювати – за експертними прогнозами, в цьому році він складе близько 300 млрд грн. Після карантину податківці безсумнівно будуть намагатися “надолужити згаяне” і будуть ретельно перевіряти компанії з метою наповнення бюджету.
Як підготуватися до перевірок.
Юристи рекомендують провести бухаудіт незалежним аудитором.
Також варто перевіряти у відкритих реєстрах інформацію про контрагентів, включаючи інформацію про наявність податкових зобов’язань перед державою, дії свідоцтва платника ПДВ.
Рекомендується створювати реєстрів документів, наведення “порядку” в документації.
Підтримуйте порядок в первинних документах – вони повинні бути в підписаному і бажано в упорядкованому вигляді.
Проаналізуйте ризикові зони.
Як тільки дізналися про перевірку, негайно зверніться до адвоката, який спеціалізується на перевірках.
Також необхідно провести ревізію документації по господарської діяльності; привести КВЕДи компанії у відповідність до діяльності, яка ведеться; отримати у контрагентів необхідні документи (рахунки, акти виконаних робіт, звіти), які могли загубитися; провести звірку платежів; належним чином оформити персонал і кадрову документацію; провести перевірку контрагентів на наявність суперечок з податківцями і на наявність кримінальних проваджень, які можуть привести до вашої перевірки.
Як оскаржити:
Скасуванню підлягає саме податкове повідомлення-рішення, а не акт перевірки, кажуть юристи. Порядок оскарження залишається незмінним – це судова і юрисдикционная захист.
Документи для оскарження: скарга (з копіями документів) подається до податкової вищого рівня протягом 10 робочих днів і може бути представлена в електронній або паперовій формі. Термін розгляду скарги – 20 днів. У разі її задоволення – відправлятися в суд.
Принцип провини і наміру.
Вводиться поняття “винною” відповідальності. Це означає, що рівень відповідальності за порушення норм закону буде залежати безпосередньо від його наміру у скоєнні такого порушення. Біда тільки в тому, що цей самий рівень наміру визначається податковим органом.
Платник повинен довести, що порушення він зробив не навмисно, а податкова в свою чергу – повірити або не повірити йому, і тим самим застосувати більший або менший розмір санкцій.
Принцип провини і наміру може стати формальною декларацією, адже перевіряючому краще оформляти всі порушення як умисні з кількох причин: щоб уникнути підозр у корупції; збільшити розмір надходжень в результаті перевірки; швидше виконати плани з наповнення бюджету.
РРТ-тест.
Тест основної мети (або Principal Purpose Test) є новим міжнародним впровадженням в національне законодавство і стосується більшою мірою нерезидентів.
Даний тест введений з метою боротьби з платниками податків, які вміло ухиляються від сплати податків через вдале податкове планування, або шляхом використання податкових пільг. РРТ передбачає перевірку наявності чи відсутності ділової мети в проведеної господарської операції.
Мета PPT-тесту – виявити операції, які можуть викликати сумніви у податкового органу щодо наявності в них ділової мети, тобто якогось конкретного економічного ефекту для компанії.
Реформа відповідальності перевіряючого.
За новим законом був встановлений інститут відповідальності посадових осіб контролюючих органів на рівні податкового кодексу України, а не як раніше, найчастіше розмито, по КоАП і КК.
Відповідно до статті 114.2. ПКУ, особа, чиї права порушені, має право на грошову компенсацію, але в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Раніше ми писали, що Кабінет міністрів України має плани продовжити мораторій на перевірки для малого бізнесу на час карантіннних обмежень, які були введені раніше по всій території країни.
Також ми писали, рада що Рада пропонує повернути податкові перевірки під час карантину.
Стрічка новин 
